Поняття фотографії як документу, що зображує соціальну інформацію. Дослідження основних функцій та завдань фотожурналістики. Технічні засоби, які використовуються при створенні матеріалів для друкованих ЗМІ, та їх використання на газетній шпальті.
Аннотация к работе
Сучасна журналістика характеризується широким використанням зображального матеріалу, який відіграє роль не лише естетичної прикраси й ілюстративного доважку до тексту, а наділений самодостатніми функціями: є документальним свідченням, що беззастережно підтверджує правдивість наведеної інформації. Сучасний журналіст, що працює в газеті, повинен володіти основними навичками виготовлення ілюстративного матеріалу та знати способи й форми його використання та розміщення в друкованих виданнях. Сучасна людина настільки звикла до фотографії, нашого другому зору, що вже й не замислюється, яке її місце в житті суспільства. Мета моєї роботи - вивчення основних понять теорії фотожурналістики, вироблення умінь і навичок правильно та ефективно використовувати теоретичні знання на практиці, розуміти особливості сучасної масово-інформаційної ситуації в світі та в Україні та місця в ній зображальної журналістики. Головні завдання: - познайомити з професією фотожурналіста, з історією розвитку фотографії;Фотожурналістика - це функціональне поняття, що включає в себе розгалужену систему жанрів і форм інформаційно-публіцистичної діяльності. Одним з найбільш дійових методів отримання інформаційних знімків, при якому автор утримується від будь-яких засобів відображення дійсності, є так звана “пряма фотографія” або “репортажний метод”. Під цим словом розуміється знімки, позбавлені будь-якої організації, інсценізації. Третя, найвища ступінь майстерності, полягає в умінні й точному використання техніки та виражальних засобів для вираження ідейно-тематичного змісту кадру.Фотографії для журналів гравірували, це ускладнювало процес тиражування, саме тому їх мало використовували в поліграфії. XIX в., коли в поліграфії зявляться нові види відтворення фотознімків (фототипія, цинкографія), породжені самою ж фотографією, фотографії все частіше і частіше стали зявлятися в масовому друці. Нерідко до гравюри відносять і літографію ("плоска" гравюра). Фототипія - спосіб плоского друку з скляної або металевої зверненої пластини, покритої світлочутливим шаром, на яку фотографічним шляхом наноситься відтворне зображення. При друкуванні фарбою змочуються тільки друкуючі елементи.Живопис, у свою чергу, підрозділяється на монументальну і станкову, а остання - на станкову картину, пейзаж, портрет, натюрморт. Графічне мистецтво має свої жанри - малюнок, плакат, карикатуру, книжкову ілюстрацію, промислову і оформлювальну графіку. Фотомистецтво при своєму зародженні використовувало не тільки принципи відображення дійсності, століттями що складалися в образотворчому мистецтві, але і його жанри. У літературі як виді художньої творчості, виді діяльності, найближчому до журналістики, історично визначилися і існують такі жанри: - розповідь, повість, роман (відносяться до епічного роду);До інформаційних жанрів журналістики відносяться фотоінформація, фоторепортаж, фотоілюстрація: Так, в основі фотоінформації лежить одиничний факт, повідомлення про яке покликане лише показати глядачу і читачу, де, коли, і з якими першими наслідками він трапився. Фоторепортаж може складатися з серії знімків, що малюють подію у фазах його змін, його поступального або динамічного розвитку, а може бути, і з показом прогресуючих відносно людини наслідків. Фоторепортаж може вилитися і в один, знімок репортажу. Репортаж може бути і серією знімків репортажів, що відображають як одну подію, так і вузлові моменти ряду подій. Це може бути ряд послідовних або, навпаки, хаотичних, подій, обєднаних однією темою з області непізнаного, неосвоєного ще даною категорією глядачів і читачів.До художньо-публіцистичних жанрів в теорії і практиці фотожурналістики найчастіше відносять фото-зарисовку, фотонарис, фотопортрет, фотоплакат, фото-серіал, фотомонтаж, фото-колаж. Таке поняття і вид зйомки виник після виходу фотографів з павільйону і початку зйомок "під життя", з її соціальними контрастами і суперечностями. Вже в його творах виявилася основна типологічна межа жанру: не строге документування деталей "дна життя", а створення життєстверджуючого настрою, спроби викликати романтичне сприйняття дійсності шляхом живопису. Фотонарис - жанр фотожурналістики, відмінний пильною увагою до людини, "обкреслюючи" основні етапи його долі, круг проблем, що встають перед ним. Але історики журналістики відзначають, що так звана соціальна фотографія, соціальний нарис і фотонарис від бурхливої патетики радянських років останніми роками спікірував до постійного освітлення певних шарів суспільства, самого його "дна", кримінальних, асоціальних груп і осіб.Портрет завжди був одним з популярних видів образотворчого мистецтва, а в до фотографій епоху, написаний рукою художника, він взагалі був єдиною можливістю відобразити вигляд людини, зберегти його в памяті нащадків. З появою дагеротипа він став доступним, і фотографія в жанрі портрета відразу стала дуже популярною, осмілив конкурувати, і до певної міри успішно, з живописом (правда, одержавши при цьому від художників п
План
План
Вступ
1. Фотожурналістика
2. Перші основні напрями використовування фотографії
3. Поява фотожурналістики
4. Жанри фотожурналістики
4.1 Визначення інформаційних жанрів фотожурналістики
4.2 Визначення публіцистичних жанрів фотожурналістики