Аналіз діяльності мусульманських релігійно мотивованих терористів як проблеми безпеки світової спільноти. Вивчення історичного розвитку фідаїзму як радикальної форми ісламського екстремізму. Загрози ісламського фундаменталізму, ваххабізму і ісламізму.
Аннотация к работе
Враховуючи важливість географічного положення України на сході Європи як умовного кордону християнської і мусульманської цивілізацій, необхідно приділяти увагу розвитку добросусідських стосунків з країнами ісламського світу. Щоб так було і надалі в умовах ускладнення взаємовідносин Заходу з мусульманським світом, необхідно знати проблеми цього світу і враховувати ці знання в політичній практиці. Дії ісламських радикалів здатні дестабілізувати політичну ситуацію як в одній країні або в великому регіоні, так і в світі в цілому. Практичним втіленням їхньої діяльності є фідаїзм - вид мотивованого екстремістськими течіями ісламу тероризму, який характеризується суіцидними діями, спрямованими на досягнення політичних цілей шляхом впливу на владні структури та суспільну свідомість залякуванням, шантажем та організацією вбивств, в тому числі - масових. Для успішного протистояння й боротьбі з релігійно мотивованим тероризмом може бути використаний досвід країн, де протягом тривалого часу мала місце діяльність фідаїв.Методологічну базу дисертації склали принципи історизму та обєктивності, а також спеціально-історичні методи дослідження, зокрема, порівняльно-історичний, логико-аналітичний та проблемно-хронологічний, які дозволили провести науковий аналіз діяльності фідаїв. Прагнення знайти спільний термін, що характеризує діяльність релігійно мотивованих терористів, було специфічною рисою цієї групи робіт. Політична оцінка діяльності ісламських екстремістів в Алжирі була дана у дослідженнях московських вчених Інституту сходознавства й Інституту Африки Російської академії наук. Документи російських архівів містять інформацію, яка дозволяє провести порівняльний аналіз сучасної політичної ситуації на Північному Кавказі й періодом 1917-1925 рр., коли було здійснено першу спробу створення “північнокавказького емірату” - мусульманської держави, що мала обєднати народи Чечні й Дагестану. На підставі вивченої літератури та джерел, автором висловлена точка зору про те, що найбільш прийнятним терміном для визначення діяльності релігійно мотивованих терористів буде термін “фідаїзм”.
Список литературы
1. Разумный В.В. Историография и источники по истории фидаев в новейшее время: заметки по проблеме // Вісник Донецького університету. Серія В. Гуманітарні науки. - 1998. - № 2. - С. 90-95 (0,5 друк. арк.).
2. Разумний В.В. Іслам і християнство в третьому тисячолітті: протистояння чи діалог? // Схід. - East. - 1999. - № 1-2. - С. 67-70 (0,5 друк. арк.).
3. Разумный В.В. Фидаизм - дестабилизирующий фактор арабо-израильских отношений: к 50-летию государства Израиль // Вісник Донецького університету. Серія В. Гуманітарні науки. - 1999. - № 1. - С. 91-97
4. Разумный В.В. Идеологические аспекты современного фидаизма // Історичні та політологічні дослідження. - 1999. - №1-2.- С. 193-200 (0,5 друк. арк.).
5. Войницкий Д.Н., Разумный В.В. Христианское население в арабских странах современного Ближнего Востока: религиозно-социологический аспект // Історичні та політологічні дослідження. - 2001. - № 5. - С. 163-171 (0,5 друк. арк.).
6. Разумный В.В. К вопросу о внешнем факторе в чеченской войне // Східна Європа і Світове співтовариство: історія і сучасність: матеріали міжнародної наукової конференції (Донецьк, 13-14 вересня 1996 р.). - Донецьк: ДОНДУ, 1996. - С. 60-61 (0,2 друк. арк.).
7. Разумный В.В. Идеология и практика фидаизма (на примере деятельности экстремистских организаций Египта) // Африка в меняющемся мире. VII всероссийская конференция африканистов (Москва, 1-3 октября 1997 г.). Тезисы докладов. Выпуск 1. - М.: Институт Африки РАН, 1997. - С. 154-156 (0,2 друк. арк.).
8. Разумный В.В. Развитие фидаизма в странах Северной Африки в новом тысячелетии // Африка на пороге нового тысячелетия. VIII всероссийская конференция африканистов (Москва, 28-30 сентября 1999 г.). Тезисы докладов. - М.: Институт Африки РАН, 1999. - С. 82-83 (0,2 друк. арк.).