Визначення ролі періодичних видань у дослідженні народної культури українців, аналіз умов поширеності звичаїв і традицій та формування етнографічних груп. Характеристика історичних періодів проведення народознавчих досліджень на території Закарпаття.
Аннотация к работе
Науковий аналіз явищ народної культури і мови з боку переважної більшості вчених дав підставу віднести їх до української етнічної спільноти та водночас звернути увагу на притаманні їм регіональні особливості. Але актуальність питань історії вивчення народної культури Закарпаття полягає не тільки у відсутності синтетичних праць у цій галузі та в необхідності заповнити у звязку з цим відповідну наукову прогалину, але і в потребі всебічної реконструкції і характеристики різних ділянок матеріальної і духовної культури краю минулих століть та в потенційній можливості виходу на ширші проблеми етногенезу та етнічної історії населення краю, яка, у свою чергу, повязана з розробкою проблематики історико-етнографічного карпатознавства і тією науковою працею, яку проводять українські історики й етнолоґи щодо вивчення культури і побуту, етнічної історії та етногенезу українського народу в цілому. Мета роботи - узагальнити народознавчі матеріали, опубліковані в українських періодичних виданнях Закарпаття, прослідкувати тенденції і напрямки етнографічного вивчення краю, визначити місце і роль періодичних видань та конкретних авторів у народознавчому дослідженні регіону та поширенні етнографічних знань, науковий рівень досліджень, їх тематику, повноту охоплення ними території української етнографічної зони, ділянок матеріальної і духовної культури, проблем етноґенезу та етнічної історії краю. зафіксувати імена дослідників народної культури Закарпаття та оцінити їх особистий внесок у вивчення і розвиток етнографії краю; Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше в українській історіоґрафії: а) проведено аналіз праць дослідників традиційної культури Закарпаття, які друкувалися в українських крайових періодичних виданнях другої половини 60-х років ХІХ - першої половини 40-х років ХХ ст.ст.; б) здійснено систематизацію українських крайових газет і журналів та друкованих у них етнографічних матеріалів у рамках трьох періодів, повязаних з входженням Закарпаття до складу Австро-Угорщини, Чехословаччини та гортіївської Угорщини; в) введено у науковий обіг досі невідомі чисельні матеріали досліджень етнографії Закарпаття та імена їх авторів; г) прослідковано напрямки народознавчних досліджень і дано оцінку їх науковому рівню, тематиці, ґеоґрафічному охопленню території краю, конкретного внеску кожного з аналізованих видань та кожного з дослідників; д) спростовано побутуючу серед багатьох дослідників думку про низький рівень етнографічних досліджень краю, зокрема у ХІХ ст.; е) заакцентовано увагу на фіксації авторами народознавчих статей і матеріалів давніх, ще дохристиянських явищ і елементів народної культури; є) зроблено висновок про самобутність та історичну тяглість традицій народної культури українців Закарпаття та спільні риси з народною культурою інших регіонів України.Основною джерельною базою для написання роботи послужили періодичні видання, які виходили на Закарпатті українською, російською мовами або на місцевому діалекті з другої половини 60-х років ХІХ до середини 40-х років ХХ ст.ст. Відповідно до структури роботи джерела поділено на три періоди: 1) видання, які виходили за часів Австро-Угорщини (1867-1918); 2) журнали і збірники періоду входження Закарпаття до складу Чехословаччини (1919-1939); 3) часописи, газети, журнали часу окупації краю гортистською Угорщиною (1939-1944). З видань першого періоду джерельну базу склали матеріали етнографічних досліджень, які друкувалися на сторінках газет “Свьтъ” (1867-1871), “Новый Свьтъ” (1871-1872), “Карпатъ” (1873-1886), “Наука” (1897-1914; 1918-1921), журналу “Листокъ” (1885-1903), хоча окремі народознавчі статті публікувалися і в календарях “Мьсяцословах”, часописах “Народное Чтеніе” (1869-1871), “Полезные знания для угро русского народа” (1891-1894), “Поучительное Чтеніе” (1904-1905), “Село” (1911), “Свьтло” (1913-1916), “Читальня” (1913) та інших. З чисельних періодичних видань другого періоду (“Господарь”, “Вьночок для пфдкарпатських дьточок”, “Русинъ”, “Народ”, “Руська Нива”, “Село”, “Кооператива”, “Рідна Школа”, “Свобода”, “Недьля Русина”, “Подкарпатске Пчолярство”, “Пчфлка”, “Пчолярство”, “Просвіта”, Карпатскій Свьт”, “Учительський Голос”, “Карпаторусскій Голос”, “Українське Слово”, “Земля і Воля”, “Недьля”, “Русскій Народный Голосъ”, “Русская Народная Газета” та ін.) особливу роль у вивченні народної культури українців краю відіграли Науковий збірник товариства “Просвіта” в Ужгороді (1922-1938), журнали “Підкарпатська Русь” (1923-1936), “Наш рідний край” (1922-1939), “Наша Земля” (1927-1928). У другому розділі “Вивчення народної культури і побуту українців Закарпаття на сторінках місцевих періодичних видань другої половини ХІХ - початку ХХ ст.” проаналізовано статті і матеріали етнографічного характеру, які друкувалися в газетах “Свьтъ”, “Новый Свьтъ”, “Карпатъ”, “Наука”, журналі “Листокъ” та прослідковано внесок в народознавчі дослідження різних авторів.Велику роль у дослідженні народної культури цього періоду, питань етноґенезу та етнічної історії укра