Загальна характеристика соціологічних парадигм вивчення дитинства. Сутність змін у соціогуманітарній науковій сфері на початку XXI ст., які зумовлені революцією у засобах одержання і зберігання знань. Ставлення суспільства до дітей як до майбутнього.
Аннотация к работе
Якщо сучасне гуманітарне знання визнає саме дитинство за відправну точку життєвого шляху тієї чи іншої людини, фундамент людської біографії, то чому не розглядати його вплив на біографію, тобто історію усього народу? Таким чином творення цілісної картини історії того чи іншого народу неможливе без історії дитинства, бо суспільство неспроможне зрозуміти себе, не пізнавши того «фундаменту», який на нього постійно впливає, і не здатне зрозуміти дитинство, не знаючи історії і особливостей «дорослої» культури, яка, в свою чергу, впливає на «фундамент». Але найголовніше для історика це те, що дитинство являє собою складний соціокультурний феномен, соціальний конструкт, у творенні якого взаємодіють дорослі, діти, соціум (сімя, община, школа, дитячі і дорослі організації, держава). Рибінський вважає: «Дитинство можна розглядати як сукупність індивідів на особливій стадії життєвого циклу від народження до повноліття, що постійно оновлюється, і водночас як динамічне соціальне явище, що будується на особливих суспільних звязках, на відносинах, спрямованість яких визначається поступовим розгортанням становища дитини як обєкта виховання і одночасно як субєкта суспільного життя» [5]. Водночас дитинство є предметом міждисциплінарного аналізу, а широкий міждисциплінарний синтез представляється вельми корисним для дослідження історії дитинства, оскільки суміжні соціальні та гуманітарні дисципліни надають більше можливостей для історичної інтерпретації дитинства.
Список литературы
1. 1 .Степин В.С. Теоретическое знание. Структура, историческая эволюция /Вячеслав Семенович Степин. М.: Прогресс-Традиция, 2000. 743 с.
3. Эриксон Э. Детство и общество /Эрик Эриксон/ Пер. [с англ.] и науч. ред. А. А. Алексеев. СПБ.: Летний сад, 2000. 416 с.
4. Конвенція про права дитини ( Конвенцію ратифіковано Постановою BP N789-XII( 789-12 )від27.02.91 -Режимдоступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/
5. laws/main.cgi?nreg=995_021
6. Рыбинский Е. М. Детство как социальный феномен ГЕ. М. Рыбинский. М.: ДОМ. 1998.108 с.
7. Щеглова С. Н. Трансформация детства в современном российском обществе и императивы развития государственной политики в интересах детей /С. Н. Щеглова //Журнал исследований социальной политики. 2004. Т. 2. № 2. С. 175 188.
8. Цит. Миронов Б. Н. Социология и историческая социология: взгляд историка / Борис Николаевич Миронов //Социологические исследования. 2004. № 10. С. 5 5-62.
9. Кон И. С. Детство как социальный феномен /Игорь Семенович Кон //Журнал исследований социальной политики. -2004. -Т. 2. -№2. -С. 151 175.
10. Арьес Ф. Ребенок и семейная жизнь при Старом порядке /Филипп Арьес. Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 1999. -419 с.
11. DEMAUSE L. (1975). The New psychohistory /Lloyd DEMAUSE. New York: Psychohistory Press Демоз Л. Психоистория /Ллойд Демоз. Ростов на Дону: Феникс, 509 с.
12. DEMAUSEL. (1995 pbk). LHEHISTORY of Childhood / Lloyd DEMAUSE. -Northvale, New Jersey: JASONARONSON. 450 p.
13. Народна культура українців: життєвий цикл людини. L 1. Діти. Дитинство. Дитяча субкультура /Під ред. М. Еримич. K.: Дуліби, 2008. 400 с.
14. Кись О. Материнство и детство в украинской традиции: деконструкция мифа /Оксана Кись //Социальная история. Ежегодник 2003. Женская и гендерная история М.: Российская политическая энциклопедия, 2003, с.156-172.
15. ROBERTSB. В. Histoiy of Cliildliood/В. В. Roberts,N. R Hiner, J. М. Harwes-http://www. faqs.oig/childhood/Gr-hn/ffistory-of-Childhood.html