Місце українських наукових емігрантських установ і товариств у справі дослідження історії державності України. Аналіз праць учених-емігрантів про літопис народності в Князівський період та Козацько-гетьманську добу. Зміст фазису визвольних змагань.
Аннотация к работе
Відродження Української держави в 1917-1921-х рр. породило науковий інтерес до історичного минулого українського народу, зокрема до попередніх проявів державності в українських землях. Усебічно осмислити державне минуле неможливо без використання доробку українських учених-емігрантів (істориків та правознавців). Мета дослідження - здійснити ґрунтовний аналіз праць учених-емігрантів, присвячених історії державності України від Київської Русі до Української революції (1917-1921 рр.); виділити основні напрямки в дослідженнях. визначити місце і роль українських наукових емігрантських установ і товариств у справі дослідження історії державності України; Здійснено ґрунтовний аналіз праць учених-емігрантів, присвячених історії державності України від Київської Русі до Української революції (1917-1921 рр.).Їхні студії можна умовно розділити на дві підгрупи: 1) дослідження окремих періодів історії державності України в українській еміграції; 2) розвідки, присвячені деяким історикам державницького напряму та їх історіографічній спадщині. В першому томі вона подає “Нарис історіографії України”, де окремо розглядає емігрантську історіографію. У другому розділі “Центри дослідження історії державності України в еміграції” зясовано процес налагодження науково-дослідницької діяльності в галузі історичної науки українською науковою еміграцією (1920-1945-х рр.). Активну науково-дослідну роботу в галузі історії України та її державності здійснювало Українське історично-філологічне товариство, засноване в Празі 1923 р., ініціаторами створення якого стали відомі професори УВУ - Д.Антонович, Б.Біднов, Д.Дорошенко, О.Колесса, В.Щербаківський, С.Наріжний. Так, М.Андрусяк стверджував, що “Україна” - це окраїна, С.Шелухін доводив, що “Україна” вживається як синонім слова “країна”, який згодом еволюціонував у слово “Україна”, що означає - рідний край, рідна земля.