Дослідження історії Криму як поліетнічного та полікультурного феномену у працях С. Сестренцевич-Богуша та П. Кеппена. Аналіз історії Криму у працях М. Карамзіна. Аналіз діяльності Одеського товариства історії і старожитностей з вивчення історії Криму.
Аннотация к работе
Історія держави чи історія народу: до питання щодо концепцій історії Криму в працях дослідників ХІХ століття Новікова Людмила (м. Одеса) Кандидат історичних наук, доцент Одеського національного університету ім. І. Мечникова Анотація У статті зміни історичних парадигм розглядаються головним чином на прикладах загальних праць С. Сестренцевича Богуша «История царства Хер- сонеса Таврийского» («История о Таврии») та Ф. Хартахая «Исторические судьбы крымских татар». С. Сестренцевич Богуш простежує історію Криму від давніх часів до 1783 р., вважаючи її в цей період самобутнім процесом. Ключові слова: Кримське ханство, історіографія, кримські татари, Південна Україна. Автори відповідних праць показували цей процес як до певної міри історично визначений попередньою, ще до Кримського ханства, динамікою зміни на півострові народів та держав. іншого боку, наступний важливий етап в історії Криму був пов’язаний з різким скороченням чисельності кримських татар на півострові у другій половині ХІХ ст., що викликало певну еволюцію в інтерпретації історії півострова, зі зміною пріоритетів у визначенні предмету дослідження. Однак питання про концептуальне значення праць, присвячених історії Криму, і, зокрема, С. Сестренцевича Богуша та Ф. Хартахая, вимагає порівняння для визначення концептуальної динаміки.