Аналіз проблем історії духовної культури України. Чернiгiвський колегіум як один з важливих осередків української освіти та культури Лівобережної України XVIII століття. Характеристика суспільно-політичних та культурних передумови виникнення колегіуму.
Аннотация к работе
Саме в цей період в Чернігові - другому за значенням після Києва історичному та культурному центрі Гетьманщини, за сприяння гетьмана Івана Мазепи був заснований ще один навчальний заклад вищого рівня - Чернігівський колегіум. Заснований в місті з багатими історичними та культурними традиціями, в якому діяв представницький літературно-мистецький гурток, Чернігівський колегіум був одним з центрів розвитку української літератури першої половини XVIII ст. Враховуючи, що діяльність Києво-Могилянської академії, Харківського колегіуму вивчені порівняно добре, дослідження історії Чернігівського колегіуму дасть можливість провести порівняльний аналіз основних засад функціонування провідних центрів освіти, виявити спільні риси, закономірності, а також характерні особливості їх розвитку, визначити місце Чернігівського колегіуму в системі аналогічних закладів, його роль у суспільному, культурному житті Лівобережної України XVIII ст. Вперше в історіографії на основі комплексного аналізу опублікованих та архівних матеріалів створено узагальнюючу працю з історії Чернігівського колегіуму, в якій висвітлено різнобічні аспекти його діяльності в тісному звязку та в порівнянні з іншими культурно-освітніми осередками України - Києво-Могилянською академією, Харківським, Переяславським колегіумами. Доведено, що після Києво-Могилянської академії Чернігівський колегіум був найзначнішим культурно-освітнім осередком Гетьманщини, в якому найпослідовніше в порівнянні з іншими навчальними закладами дотримувалися демократичних, гуманістичних традицій та засад Київської академії.Чернігівський колегіум (1700-1786 рр.) був одним з найважливіших освітньо-культурних осередків Лівобережної України XVIII ст. На початку XVIII ст. в Гетьманщині завдяки свідомій державній політиці Івана Мазепи склалися сприятливі політичні, соціальні та культурні умови для виникнення навчальних закладів вищого типу. Виникнення Чернігівського колегіуму свідчило про розгортання процесу формування загальнонаціональної системи освіти в Гетьманщині. Колегіум був заснований видатними представниками Києво-Могилянської академії на засадах, що склалися у цьому головному освітньому центрі України на кінець XVII ст. Досить високий рівень навчального процесу забезпечувався професійними вчителями, які здебільшого були випускниками Києво-Могилянської академії, інших навчальних закладів.
Вывод
Чернігівський колегіум (1700-1786 рр.) був одним з найважливіших освітньо-культурних осередків Лівобережної України XVIII ст. На початку XVIII ст. в Гетьманщині завдяки свідомій державній політиці Івана Мазепи склалися сприятливі політичні, соціальні та культурні умови для виникнення навчальних закладів вищого типу. Утворення Чернігівського колегіуму відбулося за безпосередньої участі та фінансування гетьмана за ініціативою видатних релігійних і культурних діячів Лазаря Барановича та Іоана Максимовича. Виникнення Чернігівського колегіуму свідчило про розгортання процесу формування загальнонаціональної системи освіти в Гетьманщині.
Колегіум був заснований видатними представниками Києво-Могилянської академії на засадах, що склалися у цьому головному освітньому центрі України на кінець XVII ст. - класичній системі освіти гуманітарно-філософського типу, демократичних, гуманістичних традиціях внутрішнього життя. У добу мазепинського “ренесансу” колегіум став важливим літературно-мистецьким осередком України. Чернігівські архієпископи були покровителями колегіуму, турбувалися про матеріальне утримання закладу, призначали викладачів. Досить високий рівень навчального процесу забезпечувався професійними вчителями, які здебільшого були випускниками Києво-Могилянської академії, інших навчальних закладів. У розпорядженні педагогів та учнів колегіуму знаходилась одна з найдавніших, великих за розміром, різноманітних за тематикою українських бібліотек.
Колегіум був всестановим навчальним закладом, в якому навчалися представники від козацької старшини до селян. Тут здобували знання вихідці як з Гетьманщини, так і з Правобережної України. Вивчення виховного процесу в колегіумі показало, що його основні принципи наслідували києво-могилянські, ґрунтувалися на гуманістичних засадах та традиціях всестанового загальноосвітнього навчального закладу.
Чернігівський колегіум, як і Києво-Могилянська академія, був значним освітнім осередком, де готувалися кадри адміністративної еліти, які складали коло світської інтелігенції і серед них - патріоти-автономісти, котрі заклали підґрунтя національно-культурного відродження ХІХ ст.
Викладачі та вихованці колегіуму проводили важливу просвітницько-педагогічну діяльність в Україні, на теренах Російської імперії. Випускники колегіуму зробили гідний внесок у розвиток медичної науки.
Дослідження засвідчило негативний вплив загальноімперської політики на розвиток культури та освіти в Україні. Становий характер освіти в Росії зумовлював перетворення українських загальноосвітніх та всестанових вищих шкіл, котрі існували при монастирях, в суто духовні заклади. Ліквідація козацької держави привела до занепаду основних освітньо-культурних осередків Гетьманщини.
Перетворення Чернігівського колегіуму в духовну семінарію відбулося у 80-ті роки XVIII ст. у звязку з проведенням загальноімперської шкільної реформи, запровадженням мережі світських середніх навчальних закладів. Але ще довгий час Чернігівський колегіум, реорганізований у духовну семінарію, залишався провідним освітнім осередком Чернігово-Сіверської землі, вплив культурно-просвітницьких традицій якого простягнувся і в ХІХ - початок ХХ ст., у період нового національного відродження українського народу. духовний культура колегіум
Список литературы
1. Про склад учнів Чернігівського колегіуму // Сіверянський літопис. - 1997.-№ 3. - С. 32 -36.
2. До питання про місцезнаходження Чернігівського колегіуму та реорганізацію його в семінарію // Сіверянський літопис.- 1997.- № 5.- С. 85-91.
3. Викладачі Чернігівського колегіуму - члени Кодифікаційної комісії // Сіверянський літопис. - 1998.-№ 3.- С.10-12.
4. Про викладання предметів в Чернігівському колегіумі // Сіверянський літопис. -1999.-№ 4.- С. 109-121; 2000.- № 1.- С. 16-32
5. Чернігівський колегіум (до 300 - річчя заснування ) // Український історичний журнал. - 2000.- № 5 .- С. 68-77 ; № 6. - С. 83-93 .
6. Бібліотека Чернігівських Атен // Київська старовина. - 2002.- №5. - С. 68-80.
7. Традиції Києво-Могилянської академії в Чернігівському колегіумі // Наукові записки. Ювілейний випуск, присвячений 385- річчю КМА. Національний університет "Києво-Могилянська академія". - К., 2000. - С.51-56.