Історіографічний аналіз найпомітніших вітчизняних публікацій періоду незалежності, присвячених дослідженню влади в контексті органічного поєднання здобутків світової теорії влади. Ознайомлення з вітчизняним владознавчим дискурсом, його творче осмислення.
Аннотация к работе
У результаті здійсненого історіографічного аналізу українського владознавчого дискурсу констатовано, що у вітчизняній літературі влада (політична, державна, соціальна тощо) розглядається як відносини керівництва й підпорядкування в суспільній групі, державі й суспільстві; як вольовий елемент, який виражається в здатності субєктів нав ’язати волю об ’єктам за допомогою примусу й переконання, підпорядкувати їх власним інтересам; як інститут, здатний забезпечити єдність дій і усталений порядок у суспільних відносинах. В результате проведенного историографического анализа украинского властезнания, констатировано, что в отечественной литературе власть (политическая, государственная, социальная и т. д.) рассматривается как отношения руководства и подчинения в социальной группе, государстве и обществе; как волевой элемент, который выражается в способности субъектов навязать волю объектам с помощью принуждения и убеждения, подчинить их собственным интересам; как институт, способный обеспечить единство действий и устоявшийся порядок в общественных отношениях. As a result of the carried out historiographical analysis of Ukrainian cratological discourse has been ascertained that the power (political, civil, social, etc.) in national literature is considered as a leadership-subordination relationship in social group, the state and society; as volitional element which is reflected in the ability to impose own will using coercion and persuasion, to subordinate others by own interests; as an institution that can provide unity of action and established order in public relations. До здобутків названих учених слід віднести визначення ролі Верховної Ради України в забезпеченні конституційного процесу та особливостей її впливу на формування конституційних засад держави; зясування проблем розподілу повноважень, правового становища парламенту та його суверенітету, формування процесуальних механізмів взаємовідносин з іншими інститутами влади; окреслення проблеми удосконалення парламентської діяльності, здійснення законодавчого процесу та реалізації українським парламентом на практиці європейських демократичних цінностей; розгляд теоретичних і практичних проблем розвитку культури парламентаризму в Україні. У колективній монографії «Виконавча влада в Україні: реформування та перспективи» [136] автори проаналізували становлення та функціонування органів виконавчої влади за умов адміністративної реформи в Україні, розкрили сутність і принципи реформування органів виконавчої влади в державі, розглянули судовий контроль як фактор оптимізації їх реформування, ризики і прогнози у процесі реформування вітчизняних органів виконавчої влади.