Дослідження теми шляхетства на правобережних українських землях. Суспільна роль, яку відіграв елітний стан в історії України наприкінці ХVІІІ - початку XX ст. Комплексне вивчення ролі і місця всіх суспільних груп в історичному розвитку України.
Аннотация к работе
У різні періоди української історії роль еліти відігравали різні суспільні групи (у князівський період її роль відігравали князі та їх дружинники, в XIV - першій половині XVII ст. цю функцію переймає шляхта, а з середини XVII ст. роль проводирів суспільства і нації виконує козацтво і т. д.). Дослідження теми шляхетства (дворянства) на правобережних українських землях допоможе осмислити ту суспільну роль, яку відіграв елітний стан в історії України наприкінці ХVПІ - початку XX ст.Дослідження еволюції дворянства, зокрема Правобережної України, належить до тих прогалин в історичній науці, які чекають свого висвітлення. У 1970-1981 рр. - старший науковий співробітник Центрального державного історичного архіву України, 1981-1987 рр. - викладач Київського університету, 1987-1991 рр. - старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, 1991-1995 рр. - завідувачка відділом Інституту української археографії і джерелознавства НАН України, з 1995 р. В Інституті історії НАНУ захистила дисертацію з латинської палеографії (щодо документів походженням з України). Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук за темою «Формування і соціальне структурування шляхти Радомишльського повіту Київської губернії в кінці XVIII - першій третині ХІХ ст.: генеалогічний та історико-демографічний аналіз». Був стипендіатом Фундації королеви Ядвіги для студентів і науковців з Центрально-Східної Європи Ягеллонського університету (2009 р.) Автор низки книг, багатьох наукових та науково-популярних публікацій, а також герба і прапора Володарського району та символіки сіл Київщини і Слобожанщини.Ця збірка знайомить нас з соціальним та етнічним походженням, сімейним і майновим станом, рівнем освіти, службовою карєрою шляхти, розкриває механізм політики Російської Імперії щодо інкорпорації української шляхти до складу російського дворянства та відношення самої шляхти до цю політики. Професору Ігорю Кривошеї належать праці по цій тематиці: «Джерела до історії та генеалогії шляхти Правобережної України: список родів, внесених до родовідної книги Київської губернії по Уманському повіту кінця XVIII - першої третини ХІХ ст.», «Список легітимної шляхти Уманського повіту Київської губернії кінця XVIII - першої третини ХІХ ст.», «Еволюція дворянства правобережної України наприкінці XVIII - поч. Кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.: Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права якої перевірила Центральна ревізійна комісія» досліджується соціальна історія правобережної шляхти протягом кінця XVII - першої половини XIX ст. Для такої реконструкції авторами були використані офіційні алфавіти перевірки дворянських прав родів Київської, Волинської та Подільської губерній, що були підготовлені для генерал-губернатора Центральною ревізійною комісією за підсумками своєї діяльності. Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права якої перевірила Центральна ревізійна комісія» (2007) проаналізовано процеси легітимації (надання статусу російського дворянства) та декласації (позбавлення таких прав) на теренах Правобережної України з кінця XVIII до середини ХІХ ст.Життя народу схоже на життя людини: сучасність пояснюється минулим. Щоб усвідомити сьогодення, нам потрібно знати минувшину тоді наш досвід застереже нас від хибного кроку, ми матимемо можливість уникнути помилок. Такі важливі політичні та соціально-економічні реформи, як скасування Гетьманства (1764 р.), знищення Запорозької Очі (1775 р.), створення намісництв (1781 р.), закріпачення селянства (1783 р.), нобілітація козацької старшини (1785 р.) тощо не могли не відбитися на суспільному житті України.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДНИКИ ГЕНЕАЛОГІЇ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ШЛЯХТИ
РОЗДІЛ 2. ПРАЦІ ПРО ШЛЯХТУ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Вывод
Життя народу схоже на життя людини: сучасність пояснюється минулим. Щоб усвідомити сьогодення, нам потрібно знати минувшину тоді наш досвід застереже нас від хибного кроку, ми матимемо можливість уникнути помилок. Саме тому, якщо суспільство памятає свою історію, воно здатне оцінити пройдений шлях та накреслити своє майбутнє. Найкращими свідками минулого є памятки мистецтва, побутові предмети і, передусім, писемні памятки.
Знаковою добою української історії стала друга половина XVIII ст. Такі важливі політичні та соціально-економічні реформи, як скасування Гетьманства (1764 р.), знищення Запорозької Очі (1775 р.), створення намісництв (1781 р.), закріпачення селянства (1783 р.), нобілітація козацької старшини (1785 р.) тощо не могли не відбитися на суспільному житті України. За короткий час змінилося не лише офіційне обличчя Гетьманщини, але й значною мірою її внутрішнє життя.
Таким чином, козацька старшина, яка поступово перетворилася на малоросійське дворянство, увійшла в тісний звязок з російською службовою спільнотою (дворянство, чиновники) і зовні швидко асимілювалася. Сьогодні ми можемо простежити ці процеси за різними документами тієї епохи і, зокрема, відомостями про службу козацької старшини.
Справа доведення свого шляхетського походження була не простою, бо російська Герольдмейстерська контора не визнавала службу в ліквідованих українських установах як таку, що давала право на зарахування до привілейованого стану. Тому, в наш час є актуальною така наука як генеалогія, яка пролиє світло на білі плями і історії, родах українців, і шляхти зокрема.
Список литературы
1. Довбищенко М. В. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI - першої половини XVII ст. - К.: ПП Сергійчук М. І., 2008. - 882 с.
2. Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. - Київ: Критика, вид. 2-ге, переглянуте і виправлене, 2008. - 472 с.