Походження назви "Паланок". Верхній, Середній та Нижні замки. Охорона Соляного шляху. Фортеця князя Корятовича. Королівська династія Ракоці у Мукачівському замку Паланок. Кривава графиня - Єлізавета Баторі. Тюрма у фортеці. Екскурсії під мелодію скрипки.
Аннотация к работе
Наш край дає багатий матеріал для дослідження оборонних споруд минулого, найбільш витончену форму якого являють собою, безумовно, замки Х-XVII ст. І хоча вони вже давно втратили своє первинне функціональне призначення, а від більшості з них залишилися тільки обвітрені, випалені сонцем і вмиті дощами руїни, їх історія-доля і сьогодні хвилює справжніх цінителів памятників старовини. Розкинуті у часі, але обєднані спільною географією й призначенням - бути твердинями, здатними стояти на захисті життя, майна та інтересів свого володаря і його підданих, охороняти гористі володіння від вторгнення ворогів із заходу чи сходу, розділених Карпатським гірським хребтом. Найбільш завершену форму оборонної споруди мали замки ХІ-XVII ст. Але якщо замки необхідні були для ведення війн, то для спокійного світського життя відомі феодальні родини намагалися будувати більш спокійні й водночас грандіозні замки-палаци великих розмірів, з розмахом і розкішшю в інтерєрі внутрішніх приміщень.До нас навідуються туристи з багатьох регіонів України, близького та далекого зарубіжжя і, переповнені враженнями, обіцяють навідатись знову, у ширшому колі. У Карпатських горах минули епохи Дакійського царства, що було розташоване на території сучасної Румунії, Римської імперії (державне, військово-політичне утворення, яке зародилося на основі міста-держави Риму близько 27 р. до н.е. і виросло до Всесвітньої імперії), Середніх віків (Середньовіччя в сучасній періодизації всесвітньої історії охоплює час від краху Західної Римської імперії V ст. до епохи Великих географічних відкриттів (рубіж XV-XVI ст.). Ось тоді-то й за височіли між горам численні камяні фортеці, довкола яких давалися обітниці вірності й ставалися зради, відроджувалися та занепадали імперії й царства, точилися битви, ламалися списи. Так, під 903 роком зафіксовано зруйнування укріплення Боршоа (Боржава): "Князь Арпад, пославши військо, зайняв усю землю між Тисою і Будрогом аж до Вгочи - з усіма жителями, і укріплення Боршоа обступив і на третій день завоював, і розбив мури його, і воїв князя Салана, знайдених тут, велів повести закованими у кайдани в табір Гунг". Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття, що в різні часи називалося «Карпатська Русь» ,«Угорська Русь» ,«Підкарпатська Русь» ,«Карпатська Україна» «Закарпатська Україна», з давніх часів було своєрідним «містком звязків» між Північною і Південною, Східною і Західною Європою.В кінці XIVCT. навколо замкової гори на відстані 400м викопали рів, який пізніше зоповнювався водою з р.Латориця. Вздовж рову на насипному земляному валу збудували деревяний частокіл (огорожу). Цей деревяний частокіл на місцевій мові звучав як "ПАЛАНОК". Ця назва спочатку закріпилась за мікрорайоном навколо замку, а пізніше "перекочувала" на сам замок. Зараз Мукачівський замок називають - Замок "Паланок".Для зручного обстрілу входу в замок, бастіони висунуті вперед і мають кілеподібну форму для створення рикошету при бомбардуванні ядрами. Вони охороняли вхід в замок і командували підйомними мостами Середнього і Нижнього замків. Тому прорвавшись в Нижній замок воїнам не було ні місця, ні часу, щоб розташуватися. Якщо спробувати спуститися і обійти замок по сухому рові, то в кінці шляху чекає глуха стіна, доведеться повертатися ... а весь цей час зверху будуть обстрілювати, обливати смолою і просто закидати камінням, яке у великій кількості виносили на бастіони. Якщо спробувати спуститися і обійти замок по сухому рові, то в кінці шляху чекає глуха стіна, доведеться повертатися ... а весь цей час зверху будуть обстрілювати, обливати смолою і просто закидати камінням, яке у великій кількості виносили на бастіони.У VII столітті ці території були заселені племенами білих хорватів. Та вже через 300 років після хорватів на мукачівські землі прийдуть угрорці. Деревяний замок, зведений не пізніше IX століття, з часом укріпиться каменем, а згодом і повністю стане камяним. Корятович попросив допомоги у свого племінника Сигізмунда (Жигмонда) - угорського короля, на що той запропонував Корятовичу Мукачево, навколишні села і замок замість війни з Литвою. Робить замок своєю резиденцією, зміцнивши його, завіз 60 бочок пороху, 164 гармати різних калібрів ...У цей час Мукачеве входить в Трансільванське князівство і навіть на деякий час разом із замком стає його центром управління. Це дорого йому коштувало - поки він воював у Польщі польський коронний маршал Єжи Любомирський за сприяння папи римського (Ракоці були протестантами - отже ворогами Папи), грабував і знищував землі Закарпаття. Дьєрдь II Ракоці був одружений на Софії Баторі - внучці Іштвана Баторі, який побудував напівкруглий бастіон Верхнього замку в Мукачівській фортеці. Софія Баторі була останньою представницею роду Баторі, а також двоюрідною сестрою знаменитої Ержебет Баторі (Кривавої графині). У замку залишилася його вдова, дочка хорватського правителя Ілона Зріні і двоє дітей - син Ференц ІІ (майбутній керівник угорс
План
План
Вступ
Розділ І. Історія Закарпаття
Розділ ІІ. Архітектура замку
2.1 Походження назви «Паланок»
2.2 Верхній,Середній та Нижні замки
Розділ ІІІ. Знамениті володарі замку
3.1 Фортеця князя Корятовича
3.2 Королівська династія Ракоці у Мукачівському замку Паланок