Аналіз патогенетично обґрунтованих методів імуностимулювальної та сорбційної терапії у високопродуктивних корів, хворих на гнійні пододерматити, флегмони, рани та виразки шкіри міжпальцьової щілини: показники цільної крові, сироватки та плазми крові.
Аннотация к работе
Білоцерківський державний аграрний університетАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор ІЗДЕПСЬКИЙ Віталій Йосипович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри хірургії і акушерства Офіційні опоненти: заслужений працівник народної освіти України доктор ветеринарних наук, професор ПАНЬКО Іван Семенович, Білоцерківський державний аграрний університет, професор кафедри хірургії кандидат ветеринарних наук, доцент ЮРЧЕНКО Леонід Іванович, Харківська зооветеринарна академія, завідувач кафедри хірургії Захист дисертації відбудеться ?____? _________2001р. о____годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09 111, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету: м.Мета наших досліджень полягала в опрацюванні патогенетично обґрунтованих методів імуностимулюючої і сорбційної терапії у високопродуктивних корів, хворих на гнійні пододерматити, флегмони, рани і виразки шкіри міжпальцьової щілини. Вивчити зміну показників імунобіологічної реактивності у корів, хворих на гнійні пододерматити, флегмони, рани і виразки. Проведені дослідження дали змогу обґрунтувати ефективний метод лікування корів з гнійно-некротичними процесами у ділянці пальця. Для вивчення клінічних змін в організмі, ряду морфологічних і біохімічних показників, а також стану природної резистентності, системи гемостазу і перекисного окислення ліпідів у корів, хворих на гнійно-некротичні процеси у ділянці пальця, нами було виділено 42 хворих тварини, серед яких у 22 корів діагностувався гнійний пододерматит (глибокий і поверхневий), 9 корів мали виразки чи рани шкіри міжпальцьової щілини і у 11-ти тварин реєструвалися флегмонозні процеси (флегмони у ділянці вінчика, м?якуша). Наступним етапом роботи було вивчення порівняльної лікувальної ефективності санобіту і порошку Островського при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у корів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні окремих питань патогенезу гнійних пододерматитів, флегмон, ран і виразок дистального відділу кінцівок у високопродуктивних корів та опрацюванні патогенетично обґрунтованого методу їх лікування із застосуванням екологічно чистого лікувального засобу санобіту у комплексі з препаратами імуностимулюючої і антиоксидантної дії. У крові хворих тварин встановлено олігохромемію та олігоцитемію при одночасному збільшенні кількості лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, а також вірогідне зменшення вмісту загального білка при гнійних пододерматитах і флегмонозних процесах - до 64,80±2,94 г/л (р<0,05) і 62,53±2,88 г/л (р<0,01) відповідно, що супроводжувалось диспротеїнемією за рахунок зменшення питомої ваги альбумінів і гама-глобулінів. При гнійно-некротичних процесах ділянки пальця у плазмі крові істотно підвищується вміст малонового діальдегіду: у 2,1 раза (р<0,001) - при гнійних пододерматитах, у 2,4 раза (р<0,001) - при флегмонозних процесах і у 1,8 раза (р<0,001) при ранах та виразках. Лікування корів з гнійно-некротичними процесами у ділянці пальця шляхом місцевого застосування санобіту після хірургічної обробки та внутрішньоаортального введення тіотриазоліну (1,0 - 1,5 мг/кг) і селеніту натрію (0,1 мг/кг) з 0,5%-ним розчином новокаїну (0,5 мг/кг) прискорює протеолітичні і регенеративні процеси, що дозволяє скоротити термін лікування у середньому на 8 днів при гнійних пододерматитах, на 6 - при флегмонозних процесах і на 5 - при лікуванні ран і виразок шкіри міжпальцьового склепіння. Застосування комплексного методу лікування істотно впливає на імуно-біологічну реактивність організму: у 1,3-1,5 раза підвищилася фагоцитарна активність, у 1,2 - 1,7 раза - фагоцитарний індекс, у 1,2 раза - бактерицидна активність, в 1,3-1,4 раза - лізоцимна активність сироватки крові, в 1,2 раза - рівень загальних імуноглобулінів.