Характеристика актуальних питань розбудови сучасної парадигми кримінального права з огляду на кримінально-правову інтерпретацію понять "стимулювання", "прощення", "заохочення". Дослідження соціальної затребуваності кримінально-правового заохочення.
Аннотация к работе
СТИМУЛЮВАННЯ, ПРОЩЕННЯ, ЗАОХОЧЕННЯ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ У статті розглядаються актуальні питання розбудови сучасної парадигми кримінального права з огляду на кримінально-правову інтерпретацію понять «стимулювання», «прощення», «заохочення».Як правило, на противагу каральності, притаманній кримінальному праву, висувається заохочення. Однак до сьогодні в літературі немає єдиної позиції щодо розуміння основних понять, які застосовуються під час пошуку сучасної парадигми кримінального права (у нашому випадку - стосовно стимулювання, прощення, заохочення). Таким чином, подолання стереотипів та уявлень про право виключно як про знаряддя сили (організований вираз насилля), перехід до його (права) розуміння як засобу та результату соціального компромісу передбачає визнання заохочення одним з інструментів підтримання балансу соціальної системи [2, с. У цьому сенсі додатковий імпульс отримує дискурс щодо зловживання правом (у широкому сенсі), у площині якого наголошується на розумінні цього явища як перекручування призначення права, спотворення його сутності, яка полягає у встановленні/захисті справедливості [3, с. Відповідно до цього постає необхідність встановити співвідношення понять, які, не входячи «до орбіти» карального впливу, згадуються в спеціальній літературі саме в аспекті доцільної та адекватної реакції на порушення кримінально-правових заборон: стимулювання, прощення, заохочення.