Стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукМодернізація системи освіти, як це визначено в Національній доктрині розвитку освіти, спрямовує вчителя на безперервне професійне самовдосконалення. Вихідні концептуальні положення професійного самовдосконалення освітян закладено в Законах України «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту» та в Державній програмі «Вчитель». Одним із важливих шляхів вирішення цієї складної проблеми виступає створення в системі післядипломної освіти таких організаційно-педагогічних умов і засобів стимулювання професійного самовдосконалення вчителів, які б сприяли підвищенню педагогічної майстерності, пробудженню потреби в самоактуалізації, самоствердженні та життєтворчості, бажанні творити свою особистість. Аналіз наукових джерел і педагогічної практики стимулювання професійного самовдосконалення вчителів засвідчив наявність низки суперечностей, які гальмують цей процес і потребують вирішення, а саме: - між високими вимогами суспільства й держави до неперервного професійного самовдосконалення вчителів та недостатньою увагою до цього питання закладів післядипломної освіти; Педагогічною наукою останнім часом накопичено значний досвід з вивчення теорії та методики загальної професійної підготовки вчителя й ролі його самостійної роботи в цьому процесі.У першому розділі - «Стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів як науково-педагогічна проблема післядипломної освіти» - подано теоретичний аналіз проблеми на сучасному етапі розвитку теорії професійної педагогіки, розкрито сутність педагогічного стимулювання професійного самовдосконалення вчителів, висвітлено результати констатувального експерименту щодо характеристики реального впливу післядипломної педагогічної освіти на стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів. Поняття «професійне самовдосконалення» ми визначаємо як внутрішній процес якісних самозмін, який відбувається за рахунок усвідомлення вчителем необхідності самовдосконалення, грамотного самоаналізу, власних роздумів і порівнянь своєї педагогічної діяльності з іншими педагогами, яких визнано зразковими; мотивованого, цілеспрямованого й добре організованого саморуху до найкращого в собі. Стратегію стимулювання професійного самовдосконалення вчителів у системі післядипломної освіти з урахуванням визначених нами в цьому процесі реально існуючих суперечностей, поетапне розгортання процесу стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів представлено в авторській моделі, яка поєднує в собі теорію і практику, має свою мету, основні принципи, організаційно-педагогічні умови й потребує експериментальної перевірки та наукового обґрунтування. Суттєвої активізації професійного самовдосконалення можна очікувати, якщо в організації процесу стимулювання дотримуватись принципів (послідовності й наступності, добровільності, інтелектуальної співтворчості, особистісного підходу до вчителя, педагогічної підтримки професіолналізму вчителя), організаційно-педагогічних умов (програмно-цільове забезпечення мотивації, створення рефлексивного середовища, набуття досвіду інноваційної педагогічної діяльності, оволодіння знаннями та навичками професійного самовдосконалення, забезпечення наступності професійного самовдосконалення вчителя у міжкурсовий період), шляхів стимулювання (самостійна творча робота, професійне спілкування, практична діяльність, збагачення змісту педагогічних дисциплін, спецкурс, школа педагогічної майстерності), критеріїв сформованості (мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, результативно-оцінювальний) (рис. Показником професійного самовдосконалення вчителів початкових класів можна вважати також їхню активну участь у міських конкурсах «Учитель року», «Молодий спеціаліст», «Відмінник освіти Запоріжжя» та успіхи у професійних змаганнях, які виявились у такому: із 128 вчителів взяли участь у конкурсах 34 особи (до експерименту - 3); лауреатами конкурсів стало 10 (до експерименту - 1); 16 учителів початкових класів вступили до магістратури, 7 - виявили бажання продовжити професійне самовдосконалення в аспірантурі, 2 - захистили кандидатські дисертації, 1 кандидатська дисертація подана до спеціалізованої вченої ради на предмет захисту.