Встановлення наявності або відсутності залежності частоти конкретних морфем та морфемних ланцюжків від функціонально-стилістичного фактору. Проведення позиційного аналізу афіксальних морфем. Вивчити аспектів частоти вживання ад’єктивних афіксів.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТДисертацію присвячено вивченню частотних характеристик адєктивних афіксальних морфем і морфемних ланцюжків та позиційному аналізу досліджуваних морфем у текстах трьох функціональних стилів - науковому, художньому та газетному. Лингвистический закон предпочтения, действующий на исследуемом материале, позволил выделить во всех анализированных массивах текстов небольшое количество аффиксальных морфем и морфемных цепочек, которые несут максимум функциональной нагрузки и отделить их от остальных морфем и цепочек, нехарактерных для морфемной структуры прилагательных. С целью определения расстояния между стилями были установлены пять порогов зон, позволивших констатировать, что в результате исследования префиксальных морфем расстояние между научным и газетным стилями больше, чем расстояние между научным и художественным, художественным и газетным стилями, а в результате исследования суффиксальных морфем и морфемных цепочек расстояние между научным и художественным стилями больше, чем между стилями двух других пар. Ключевые слова: морфема, аффиксальная морфема, префиксальная морфема, суффиксальная морфема, морфемная цепочка, морфемная структура, комбинирующаяся форма, функциональный стиль, позиционный анализ, ядро, периферия. Ці проблеми й визначають актуальність нашого дослідження, виконаного в руслі стилеметрії і присвяченого вивченню проблеми функціонування адєктивних афіксальних морфем та морфемних ланцюжків у текстах трьох функціональних стилів: наукового, художнього та газетного.Виділені в кожному масиві зони високої, вище середньої, середньої, нижче середньої та низької частоти розмежовуються за складом морфем: 1) префіксальні морфеми, охоплені зоною середньої частоти, є стилерозрізнювальними для всіх зіставлюваних масивів, в той час як для наукового й художнього, наукового й газетного масивів стилепотужними є високочастотні префікси, а для наукового та художнього стилів статистичним параметром є морфеми, що входять до зони частоти нижче середньої. Високочастотними виявилися: а) префіксальні морфеми com-, dis-, ex1-, in2-, re-, un- - в усіх досліджуваних стилях; a2-та de- - в науковому та художньому стилях; ad-, in1-, inter-, sub- - в науковому та газетному стилях і ana- - лише в науковому стилі (див. табл. 2. a1- - a reduced form of Old English preposition “on”, meaning “on”, “in”, “into”, “to”, “toward” preserved before a noun in a prepositional phrase, forming a predicate adjective or an adverbial element; a2- - a reduced form of Old English preposition “of”; a3- - an Old English point-action prefix, not referring to an action as a whole, but only to the beginning or end; ex1- - a prefix meaning: forth, from, out; beyond; away from, out of; thoroughly; upward; without, not having; ex2- - a prefix meaning former, previous, previously; in1- - a prefix meaning in, into, within, on, toward; in2- - a prefix meaning no, not, without, non-; pro1- - a prefix meaning before in place or time; pro2- - a prefix meaning: moving forward or ahead of; forth; substituting for, acting for; defending, supporting. б) суфіксальні морфеми-able,-al,-ent,-er,-ic,-ous наявні в трьох порівнюваних стилях,-an,-ed,-ing,-y - в художньому та газетному стилях,-ive - в науковому та газетному стилях,-ar та-ary - лише в науковому стилі,-ful - лише в художній прозі (див. табл.