Стилістичні та архітектурно-композиційні аспекти розвитку архітектури Львова періоду історизму у ХІХ – поч. ХХ ст. - Автореферат

Стилістичні та архітектурно-композиційні аспекти розвитку архітектури Львова періоду історизму у ХІХ - поч.Актуальність теми дослідження визначається такими положеннями: - у звязку з активною інтеграцією нашої держави у світову спільноту потреба вивчення своєї історичної та мистецької спадщини набула особливої гостроти. екстерєри споруд Львова доби історизму формують архітектурний образ центральної частини міста, при цьому, незважаючи на велику кількість публікацій, загальної картини розвитку архітектури цього періоду у стилістичному і архітектурно-композиційному аспектах створено ще не було; історія архітектури доби історизму достатньо повно висвітлена у зарубіжних джерелах, а те, що останнім часом в Україні приділяється все більше уваги проблемам цієї архітектури, зростає зацікавленість творчістю тогочасних архітекторів, історією будівництва окремих споруд, свідчить про те, що настав час доповнити і наші знання про архітектуру даного періоду. Мета дослідження - визначити передумови, закономірності і особливості розвитку стильових і композиційних вирішень в архітектурі будівель Львова періоду історизму та виявити їх значення для становлення архітектури Львова у ХХ ст. Як робочу гіпотезу висунуто припущення, що закономірності у розвитку стильових і композиційних вирішень в архітектурі Львова періоду історизму співпадали із загальноєвропейськими тенденціями, проте їй були притаманні свої особливості, зумовлені специфікою політико-економічної ситуації, а власні архітектурні традиції спричинили формування самобутньої архітектурної школи та вплинули на становлення архітектури Львова у ХХ ст.Характеристики класифікаторів були згруповані по рівнях у відповідності до їх значимості і зображені у вигляді ієрархічної структури «дерева властивостей», яке у розгорнутому вигляді було представлене у матричній таблиці. Встановлено, що вже у період класицизму у розвитку архітектури Львова були закладені передумови для формування архітектури міста наступного стильового періоду. У місті розвивалися віденський класицизм у його «ренесансовій» формі, еллінізм, романтична неоготика, а згодом - віденська «урядова» архітектура, бідермайєр. У архітектурі бідермайєру львівський класицизм вичерпав свої можливості у розвитку, дійшовши до крайньої лапідарності і геометризму, а отже, зміна стильового спрямування в архітектурі міста була неминучою з огляду на необхідність подальшого архітектурного розвитку. Також виявлено, що зміна архітектурного стилю у Львові з класицизму на історизм відбулася різко у 1848-1850 рр. і була результатом траспортування і трансплантації на львівський грунт зразків віденського будівництва.Для вирішення поставлених завдань окрім таких традиційних загальнонаукових методів дослідження, як аналіз літературних джерел і першоджерел, методи натурного дослідження, графоаналітичної систематизації і статистичних опрацювань, факторного і порівняльного аналізів, була розроблена методика стилістичного і архітектурно-композиційного аналізу, яка грунтувалася на розробленій системі класифікаторів. Розроблена система класифікаторів у комплексі з результатами стильового і архітектурно-композиційного аналізу створили універсальну систему для дослідження архітектури Львова періоду історизму у будь-якому аспекті. «багатостиллям» львівського класицизму і формуванням нових архітектурно-композиційних вирішень були створені передумови для розвитку архітектури історизму. Аналіз загальних тенденцій розвитку архітектури Львова у період історизму засвідчив, що основною тенденцією розвитку будівельного руху після застою у будівництві у 1848-1870 рр. було невпинне, а з 1890 р. На основі виявлених закономірностей у розвитку стильових і архітектурно-композиційних вирішень архітектури споруд були визначені такі етапи у розвитку архітектури Львова періоду історизму:-І етап: 1848-1870 рр.