Поняття стихійного лиха як природного явища. Джерела виникнення, види та наслідки стихійних лих. Поняття та класифікація техногенних надзвичайних ситуацій за основними ознаками. Заходи підвищення стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях.
Аннотация к работе
Техногенна надзвичайна ситуація - це стан, при якому внаслідок виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на обєкті, визначеній території або акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю і здоровю, завдається шкода майну населення, економіці і довкіллю. Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на обєкті, території або акваторії загрозу для життя і здоровя людей та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю. Техногенна небезпека - це стан, внутрішньо притаманний технічній системі, виробничому або транспортному обєкту, що реалізується у дії ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і довкілля при його виникненні, або у вигляді прямої чи побічної шкоди для людини і навколишнього природного середовища в процесі нормальної експлуатації цих обєктів. Транспортні аварії поділяються па аварії (катастрофи): - на залізничному транспорті (товарних поїздів, пасажирських поїздів, поїздів метрополітену); - на автомобільному транспорті; - на суднах (пасажирських, вантажних); - на авіаційному транспорті (авіаційні катастрофи в аеропортах і населених пунктах та поза ними); - на транспорті з викидом (загрозою викиду) ХНР, РР і БНР; - на міському транспорті; - на транспорті, в які потрапили керівники держави та народні депутати. Залежить вона від таких основних факторів: розміщення обєкту відносно великих міст, обєктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, воєнних обєктів та ін.; природнокліматичних умов, технології виробництва; надійності захисту працюючих, населення від впливу вражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф; надійності системи постачання обєкту всім необхідним для виробництва продукції (паливом, мастилами, електроенергією, газом, водою, хімічними засобами захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добривами, запасними частинами, технікою та ін.), здатності інженерно-технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям; стійкості управління виробництвом і ЦО, психологічної підготовленості керівного складу, спеціалістів і населення до дій в екстремальних умовах; навченості командно-керівного складу ЦО обєкту і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільної оборони; масштабів і ступеня вражаючої дії стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи чи зброї і підготовленість обєкту до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення порушеного виробництва.