Неконфронтаційні контакти українських козаків з кримськими і ногайськими татарами. Військово-політичні зв’язки України і Криму. Сприйняття татар і українців на побутовому рівні. Комплекс позаконфронтаційних стосунків українського козацтва з татарами.
Аннотация к работе
СТЕРЕОТИПИ ВЗАЄМОСПРИЙНЯТТЯ ТАТАР І УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.На густо заштрихованій поверхні взаємодії українського світу з мусульманськими сусідами в добу пізнього середньовіччя та в ранньомодерні часи чи не найвипукліше виділяються позаконфронтаційні контакти між козаками й татарами (кримськими та ногайськими). Перебіг цих контактів увінчував ціннісне сприйняття козаками й татарами одні одних, проливаючи світло на інтенсивність взаємодії в інших сферах. Грушевським остаточної присяги Шагін-Гірея, не важко помітити, що остання увібрала в себе ті вимоги, які, згідно з повідомленням польського посла, козаки висунули перед калгою після того, як ознайомилися з його позицією. Впадає в око, що калга, домовляючись з козаками, уводить в поле договору третій субєкт - Варшаву і при цьому більшість зобовязань бере якраз супроти неї, а не супроти козацтва. Козаки вимагали, аби «було долучено до цієї присяги, щоб з усіми Ордами прилеглими вам були приятелями приятелів наших постійно, статечно; при Війську Запорізькому стали, коли нам буде потреба».