Утворення стереотипу жіночого персонажного мовлення в творах британських драматургів другої половини ХІХ століття. Дослідження основних компонентів невербальної комунікації героїнь драматургічних творів. Характеристика уживання стратегій увічливості.
Аннотация к работе
СТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ ПЕРСОНАЖНОГО МОВЛЕННЯНауково доведено, що стереотипи можуть створювати власну реальність, або лінгвокультур-ний простір, що своєрідно відбиває мовлення, поняття, ідеї та концепти, тобто складові картини світу окремої особистості та загальної для епохи інваріантної картини дійсності, а також цілі, мотиви, інтереси, настанови особи, стереотип якої створюється у певному соціумі (порівн. Існуючі в сучасній науці трактування поняття «стереотип» можна розділити на два блоки: перший бере за основу когнітивний характер процесів стереотипу і розглядає його як перебільшене переконання (думку), асоційоване з категорією; в його функцію входить пояснення нашої поведінки в звязку з цією категорією [16, с. Другий блок визначень стереотипу розкриває його соціальний характер: стереотип - це соціокультурно маркована форма поведінки представника певної етнокультури, яка реалізується в мовленнєвому спілкуванні у вигляді нормативного уявлення про доступні для нього ситуації [11]. Усе вищесказане дозволяє нам на основі визначень стереотипу вітчизняними і зарубіжними вченими трактувати стереотип особистості вікторіанської жінки як елемент британської картини світу, що містить уявлення про етичні / лінгвістичні норми поведінки представниці середнього / вищого класів і відображає очікувану від неї поведінку в дискурсі. У цьому дослідженні ми розглядаємо соціально-мовний портрет вікторіанської жінки, або стереотип її комунікативної поведінки, і стереотип-уявлення про її мовленнєву поведінку, що склався у інших членів суспільства та що відбиває морально-етичні і соціально-культурні норми і цінності епохи.Героїня вікторіанскої пєси є типізованим представником середніх/вищіх шарів британської лінгвокультурної спільноти, виразником вікторіанської ментальності, у т.ч. соціальних і культурних норм епохи, носієм стандартизованої англійської мови ХІХ ст. Створений тогочасними драматургами ек-зостереотип містить такі настанови: на ввічливо-дистанційовану поведінку та емоційність у спілкуванні; на прихильність до колективізму і традицій; на переважно імпліцитну передачу інформації.