Смаль-Стоцький як мовознавець і педагог; визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч. Визначення місця наукового доробку Степана в українському літературознавстві та у з’ясуванні значення його вкладу в осмислення літературного процесу.
Аннотация к работе
УДК 82.09(477)(092) Смаль-Стоцький Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор МЕЛЬНИЧУК Богдан Іванович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри української літератури Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ХОРОБ Степан Іванович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри української літератури, директор Інституту філології кандидат філологічних наук, доцент ХИМИН Олександра Федорівна, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, доцент кафедри теорії та історії української літератури З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м.Однак у ході історичних подій минулого століття, що призвели до сімдесятилітнього панування радянської влади, було спотворено багато фактів, до яких належить також історія Академії наук. Саме до них і належить Степан Смаль-Стоцький (1859 - 1938), що був помітною постаттю в громадсько-культурному та науковому житті Буковини і Галичини кінця ХІХ - перших десятиліть ХХ століття, а відтак, у 20 - 30-ті роки, - української діаспори, яка діяла на території Чехословаччини і Польщі. Дисертаційне дослідження виконане як складова частина комплексної теми: „Загальноукраїнський літературний процес та розвиток національного письменства і фольклору на Буковині: історія, питання теорії літературної критики і публіцистики” (№ держреєстрації 0102U006600), яку розробляє колектив кафедри української літератури Чернівецького національного університету ім. Смаль-Стоцького, що публікувалися на сторінках періодичних видань „Буковина”, „Зоря”, „Діло”, „Шкільна часопись”, „Правда”, виходили окремими брошурами, та книга „Тарас Шевченко. Смаль-Стоцького, визначено її місце в українському літературному процесі кінця ХІХ - перших десятиліть ХХ століття.Смаль-Стоцького” зясовуються методологічні підходи, які застосовував учений під час наукових пошуків. Смаль-Стоцького” аналізуються методологічні основи наукових пошуків та досліджень ученого, який зараховував себе до представників філологічного методу, про що говорив неодноразово, такої ж думки дотримувались його учні. Смаль-Стоцький розробляє власну методу інтерпретації художнього тексту, чим і закладає підвалини вітчизняної герменевтики. Смаль-Стоцький ставить в один ряд творчість трьох українських письменників - Т. Смаль-Стоцького „Буковинська Русь” (1897) став першим систематичним оглядом історії, просвітницького, літературного і національно-політичного руху в буковинському краї, що був зроблений на основі великого фактичного матеріалу.До активних творців української наукової гуманітарної думки цього періоду належить і С. Смаль-Стоцький. Смаль-Стоцький окреслив кілька визначальних рис для розуміння персонажів та образів повісті “Земля”. У своїх спостереженнях Смаль-Стоцький помічає й те, що духовний світ героїв „Землі” Ольги Кобилянської має водночас реальну і містичну основу. Смаль-Стоцький уперше кваліфікує Землю як дійового персонажа твору; фіксує поєднання в повісті рис містицизму, дохристиянських вірувань, ворожбитства та віри у Бога, а також відзначає оптимізм у закінченні твору. Смаль-Стоцького в Чернівецькому університеті й розвивалась ученим у подальших його працях, зазнала критики.