Роль Степана Ленкавського у процесі утворення ОУН та формуванні основ її ідеології. Дослідження редакційно-видавничої діяльності С. Ленкавського, його внеску у розвиток друкованих органів, друкарської й видавничої справи Закордонних частин ОУН.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М. П.Робота виконана на кафедрі історії та філософії історії Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М. П. Науковий керівник доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України Михальченко Микола Іванович, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Шаповал Юрій Іванович, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Захист відбудеться 16 травня 2008 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.02 в Національному педагогічному університеті імені М. П. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.На етапі становлення сучасної Української держави суспільство потребує глибокого і обєктивного знання про всі етапи історії України. В політичному житті сучасного українського суспільства присутні політичні сили, які свою діяльність базують на ідеології українського націоналізму. Ленкавського, який стояв біля витоків ОУН, належав до числа її співзасновників, постійно перебував у складі керівних органів і вагомо впливав на формування основ та розвиток ідеології українського націоналізму. Конкретно-історичний підхід дозволив встановити факти і події, що лягли в основу висвітлення життя і діяльності С. Ленкавського. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше в Україні системно висвітлено життєвий шлях, громадсько-політичну і теоретичну діяльність одного з провідних діячів та ідеологів ОУН С.Львів” Центрального державного історичного архіву України у Львові дають змогу дослідити процес становлення організаційної структури ОУН, її керівного органу КЕ ОУН ЗУЗ та роль С. Справи фонду 57 “Колекція документів з історії Комуністичної партії України” Центрального державного архіву громадських обєднань України та матеріали фонду 3833 “Крайовий провід Організації Українських Націоналістів” Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України допомагають оцінити участь С. Його діяльність у якості заступника Голови та Голови ЗЧ ОУН і в складі еміграційного Проводу ОУН (р) відображають протоколи відповідних керівних органів, особисте і внутрішньоорганізаційне листування, матеріали внутрішніх вишколів. Ленкавського на посаді референта РПС та його відношення до системи звязків з націоналістичним підпіллям в Україні й підготовки до можливого початку Третьої світової війни розкривають шифровані листи від учасників підпільної сітки ОУН в Україні, супровідні шифрувальні й аналітичні матеріали, протоколи засідань ОВГ. Загалом у процесі дослідження проблеми опрацьовано 5188 аркушів документів із 21-ї справи, що розміщені у 7-х фондах 4-х державних архівів України, в 3-х одиницях зберігання 2-х архівів недержавних установ України та у 2-х одиницях зберігання 3-х зарубіжних архівів українських еміграційних установ.Ленкавський здійснював значний організаційний та ідеологічний вплив на процес заснування та становлення ОУН. Значною мірою від його позиції у проводі СУНМ залежало, щоб ця організація залишилася на позиціях підпільної боротьби і саме на її організаційній базі розвивалася мережа ОУН у Західній Україні. Йому належить визначальна роль у напрацюванні “Маніфесту українських націоналістів”, участь в організації Другого (Краківського) ВЗ ОУН, підготовка прийнятих на ньому “Ідеологічних уточнень”, участь у роботі Комісії державного планування та спеціальної організаційної комісії по розробці розділу “Пропагандивні вказівки” до плану “Боротьба й діяльність ОУН під час війни”. За обсягом повноважень виконував функції заступника Голови із внутрішньоорганізаційних питань, на етапі становлення (1946-1954 рр.) ефективно застосовував свій організаційний довоєнний досвід в розбудові ЗЧ ОУН, а особливо системи внутрішнього вишколу, Служби безпеки, Військового сектора, Референтури крайових звязків; у створенні Референтури підсовєтських справ та інформаційно-аналітичнму забезпеченні процесу боротьби з радянським режимом. Ленкавський входив до складу Проводу, користувався беззастережним авторитетом серед членства, керував референтурою пропаганди, особисто контролював систему звязку з націоналістичним підпіллям та дисидентським рухом в Україні.