Характеристика руху домінантних мотивів і образів, увиразнення національного та філософсько-психологічного начала в ліриці С. Чарнецького. Аналіз проблемно-тематичної і жанрово-композиційної специфіки прозових книжок. Індивідуальний стиль письменника.
Аннотация к работе
Степан Чарнецький у літературно-мистецькому контексті 1900 - 1930-х рр.: еволюція творчостіЗ дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці національного університету імені Івана Франка (м. Окреслено місце поета в цьому угрупованні, визначено чинники формування молодомузівської естетики, роль інтимної лірики І.Франка та новітніх літературних течій Західної Європи у цьому процесі. Здійснено комплексний аналіз поетичної, прозової, публіцистичної і театрознавчої спадщини письменника, а також його перекладів. Осмислено новаторство митця, який, органічно поєднавши народнопісенні, романтичні та модерні естетичні засоби, створив ориґінальне художнє письмо. Обосновывается мысль, что разные грани таланта Чарнецкого пребывали в такой взаимосвязи, что не столько дополняли друг друга, как оспаривали приоритет.Талановитий лірик та автор малих форм прози, перекладач і популярний у галицькій міжвоєнній пресі фейлетоніст (псевдонім Тиберій Горобець), виступав із численними літературними і театральними рецензіями, відомий як історик українського галицького театру. Навіть у модерністському дискурсі ім?я автора "В годині сумерку" не завжди згадується в контексті цього угруповання. Дослідники раннього українського модернізму зосереджують переважно увагу на найяскравіших його представниках, хоча до творення цього феномену причетні всі його учасники. Не без підстав критикували його твори за те, що в них трапляються полонізми. Чарнецького "Дикий виноград" і "Квіти й бодяче", що вийшли з однаковим підзаголовком "Нариси й замітки з дороги життя";Чарнецького" окреслено літературознавче тло досліджень творчості Степана Чарнецького, розглянуто невідомі сторінки його життєвого шляху. "Творчість письменника в рецепції літературної критики" показано різновекторні тенденції у сприйнятті художнього письма С. Чарнецького. Зосереджено увагу насамперед на судженнях авторів статтей, рецензій, які стосуються його поезії, бо публіцистично-прозова спадщина письменника "післямузівського" періоду майже цілком випала з поля зору критики. Так само не прочитує поезії С.Чарнецького крізь призму модерністської естетики й автор новішої розвідки про його творчість - В. Творчість С.Чарнецького, яка виходить за межі "Молодої Музи" (насамперед прозова і перекладацька), майже випала з нашої культурної памяті.(Степан Чарнецький - історик галицького театру) // Річ [Львів]. Меланхолія Степана Чарнецького // Дзвін [Львів]. Чарнецького // Культура і життя [Київ]. Література і театр у творчості Степана Чарнецького // Просвіта [Львів]. Богемна ліра Степана Чарнецького // Пектораль [Чортків].