Розгляд спроби радянської влади трансформувати релігійну свідомість жіночого населення та сформувати новий образ "радянської жінки" у ХХ ст. Аналіз ставлення жінок до антирелігійної кампанії радянської влади, тенденцію зростання релігійності жінок.
Аннотация к работе
Ставлення жіноцтва радянської України до антирелігійної кампанії у 20-х рр.У її працях розкривається сутність взаємин між радянською владою та церквою та наслідки їх впливу на трансформацію релігійної свідомості населення. Першим та основоположним документом радянської влади був декрет «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви», прийнятий 23 січня 1918 р. у Росії, а 19 січня 1919 р. в Україні. Особливий акцент антирелігійної пропаганди здійснювався на жіноче населення, оскільки жінки, особливо сільської місцевості, були більш набожні. Більшовики досить вміло використовували церковні традиції у антирелігійній пропаганді серед жінок, зокрема заборону церквою входити жінкам до вівтарю, що за словами партії принижувало їх гідність [13, с.137]. Якщо раніше стримуючим фактором росту аморальності була церква та громада, то з приходом більшовизму з його антирелігійною та гендерною політикою у перші роки громадянського протистояння відбулися певні зміни у регламентації суспільних відносин.