Вплив релігійного світогляду на суспільне життя віруючих. Змінення ставлення православних до праці у вихідні дні. Аналіз трудової діяльності протестантів та євангельських християн-баптистів. Особливість поглядів побожних людей на мету та сенс життя.
Аннотация к работе
Ставлення віруючих до праці, суспільного оточення, сімї, побутуУ радянському суспільстві духовенство, виражаючи своє ставлення до праці, часто апелювало до соціальної справедливості; реалізації божих планів, які «подібні» до соціалістичних; до громадянського обовязку щодо сімї, Батьківщини, суспільства; до тези: «Хто не працює, той не їсть» тощо. Згідно із соціологічним дослідженням у Львівській області 1985 року, проведеного серед 530 православних і такого ж числа невіруючих, основними мотивами праці у 35% віруючих та 37% невіруючих були зарплата та зміст праці; відповідно 13% і 11,6% назвали моральне задоволення від роботи; суспільні доручення виконували 25% віруючих і 27,1% невіруючих, при цьому у віруючих була така сама мотивація відмов, що і в невіруючих . У 194050-х роках віруючих, які погоджувалися працювати на релігійні свята без примусу, було менше, хоча їхня кількість так само була велика. Проповідники ЄХБ закликали до чесної і добросовісної праці, наголошували на її величезному моральному значенні: «Господь ніколи не позбавив би духовного смислу половину людського життя, заповнюючи його працею, якби праця була лише працею і нічим більше. Тому люди мусять працювати в різному ремеслі» (Г., 36 років, освіта початкова, колгоспниця; 2-а група)881, «Людина повинна працювати, щоб мати що їсти, пити й одягатися, щоб від її праці була користь людям і державі» (В., 38 років, освіта початкова, робітник, 3-я група)882.