Гетьманат - національний режим України революційної доби. Дослідження інформаційного вмісту журналів засідань уряду Української Держави (1918 р.) з метою з’ясування характеру ставлення Гетьманату до російського Білого руху в умовах революції 1917-1921 рр.
Аннотация к работе
Ставлення Української Держави до російського Білого руху (за журналами засідань гетьманської Ради Міністрів)Саме характер відносин УД з білими, які не визнавали українців як українців, дозволяє зрозуміти факт наявності чи відсутності української національної ідентичності у політичної еліти Гетьманату, ступінь щирості гетьманських посадовців у розбудові державного суверенітету України, усвідомлення, що білий рух на чолі з А. Хоча Центральні державина межі 1917-1918 рр. проводили у Бресті переговори з радянською Росією, в Україні, контрольованій німецько-австрійськими військами, більшовики були поза законом. Гнучкою була політика німецько-австрійського командування щодо представників білого руху, який офіційно орієнтувався на ворожу Центральним державам Антанту: з одного боку, в організованих формах в Україні він фактично заборонявся, з іншого - навіть явні його симпатики та учасники на персональному рівні, як правило, не переслідувалися. Таким чином, виникала парадоксальна, на першій погляд, ситуація: гетьманському, нібито українському, режимові більш близькими були російські праві, ніж українські ліві (маємо приклад того, як ідеологія розділяла українців і руйнувала їх національні перспективи). Очільники УД, таким чином, були змушені брати ініціативу із захисту режиму у власні руки.10 і 12 вересня, зокрема, РМ розглянула й ухвалила проект "тимчасового положення про захід щодо осіб, які загрожують Українській Державі та її правопорядку" [27, с.281-283].23 вересня уряд УД розглядав "питання про відправку до Берліна делегації для переговорів про (Чорноморський) флот та про умови передачі його Україні" [27, с.302].7 жовтня РМ ухвалила запропонований самим П.