Методика вивчення ставлення до праці до сучасних соціально-економічних умов. Стан та динаміка оцінок основних елементів трудової ситуації різними категоріями робітників. Особливості комунікативних процесів між ними на підприємствах різних форм власності.
Аннотация к работе
Інститут соціології Національної академії наук УкраїниОфіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор Шуст Наталія Борисівна, Міністерство освіти і науки України, заступник директора Департаменту вищої освіти кандидат філософських наук Іващенко Ольга Василівна, Інститут соціології Національної академії наук України, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Захист відбудеться „27” червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.229.01 в Інституті соціології Національної академії наук України за адресою: 01021, вул.Тому розроблення механізму формування сумлінного ставлення до праці за сучасних умов набуває особливої актуальності з огляду на нагальну потребу в підвищенні ефективності промислового виробництва. Відповідно моделі ставлення до праці за умов соціально-економічних змін формуються під впливом досвіду трудових відносин, що набувався в загалом неефективній, проте зі стабільними ґарантіями зайнятості економіці, носієм і транслятором якого залишаються численні категорії працівників, та пострадянського, в якому вже є досвід звільнень у звязку зі скороченням виробництва, затримок видачі заробітної платні тощо. Соціологічна традиція інтерпретації поняття "ставлення до праці" включає в себе широкий спектр підходів, загальною особливістю яких є визнання багатовимірного й багатофакторного характеру цього феномену. Ядов); як елемент світоглядної структури особистості, де в першу чергу розглядається категорія "ставлення до праці" (А.О. У межах індустріальної соціології питання, повязані зі ставленням до праці, дістали своє відображення в розробці теорій мотивації (G.У першому розділі "Традиція і сучасність у вивченні ставлення до праці" проаналізовано соціологічну традицію досліджень ставлення до праці в радянський та пострадянський періоди. Аналіз перетворень у ціннісно-нормативних уявленнях про працю в період зміни соціально-економічних укладів дає підстави вважати, що моделі трудового етосу за умов трансформації суспільства зазнають впливу як минулого радянського, так і сьогоденного пострадянського особистого досвіду працівників, що відображено у феномені пострадянської амбівалентності масової та індивідуальної свідомості, зокрема у сфері праці. У концептуальну схему ставлення до праці, розроблену авторами проекту "Людина та її праця", було внесено певні доповнення. На матеріалі соціологічного обстеження робітників суднобудівних заводів виявлено особливості прояву ціннісно-мотиваційних чинників, які детермінують ставлення до праці, здійснено аналіз структури трудових мотивів промислових робітників за сучасних умов, розглянуто ціннісні аспекти трудової мотивації, визначено нові інституціалізовані чинники, що впливають на формування ставлення до праці. На підставі аналізу соціальних проблем, повязаних з роботою на підприємстві, зроблено висновок щодо суперечливого характеру домінуючого контексту формування ставлення до праці: глибока нерівність в оплаті праці промислових робітників різних спеціальностей доповнюється високими оцінками ґарантій зайнятості на негативному емоційному фоні побоювань утратити роботу.Ставлення до праці являє собою комплексний соціальний феномен, що відбиває ставлення працівника до трудової діяльності, її змісту, характеру, процесу, результатів та умов роботи. Соціологічна традиція інтерпретації поняття "ставлення до праці" включає в себе широкий спектр підходів, загальною особливістю яких є визнання багатовимірного й багатофакторного характеру цього феномену. Радикальні зміни у трудовій сфері, зумовлені економічними реформами в країні, обєктивно вимагають перегляду існуючих методологічних підходів, урахування вже на етапі організації дослідження нових чинників, головними з яких є багатоманітність форм власності, нові управлінські практики, тиск ринку робочої сили, а також руйнування попередніх моральних норм праці та конституювання нового трудового етосу, нової сукупності ціннісних орієнтацій. У перехідний період до нових інституціональних засад функціонування економіки головним механізмом регулювання трудової поведінки стає примушування робітника пристосовуватися до змінних умов включення в працю й слідувати жорстким імперативам регіонального ринку праці. Згідно з цим у результаті модифікації концептуальної схеми ставлення до праці остання тепер включає в себе чотири групи характеристик та оцінок: загальні, притаманні суспільству в цілому; специфічні, що притаманні конкретному підприємству та його місцю на відповідному ринку; форми реальної та вербальної поведінки стосовно праці; персональні характеристики працівників.