Реконструкція механізмів та обставин функціонування єпархіальних органів влади і діяльності парафіяльного священства у різних сферах церковного та суспільного життя. Розбудова адміністративно-територіальної структури Київської митрополії в XVIII-XIX ст.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукСтатус єпархіальних органів влади і парафіяльного священства в Київській митрополії кінця XVIII - XIX ст. Дисертація присвячена дослідженню суспільно-правового статусу єпархіальних органів влади та парафіяльного священства Київської митрополії наприкінці XVIII-XIX ст. Простежено еволюцію державної політики щодо правового забезпечення діяльності київських митрополитів та їх вікаріїв, духовної консисторії і правлінь, благочинних та рядових священиків єпархії. Виявлено різнопланові конфліктні ситуації світського і церковного права та їх вплив на церковне життя з урахуванням регіональних особливостей митрополії.Структура дисертації відповідає поставленій меті та розвязанню основних завдань дослідження. Особливості розвитку церковної організації Київської митрополії кінця XVIII-XIX ст. стали наслідком тривалого впливу церковно-державних стосунків у Російській імперії, а також дії локальних соціально-конфесійних чинників. Єпархіальні органи влади та парафіяльне священство Київської митрополії нерідко використовувалися для втілення в життя соціальної та національної політики російських імператорів. Результати таких досліджень стануть важливим матеріалом для здійснення більш ґрунтовних узагальнень щодо подій і явищ не лише в церковному, але й у суспільному житті того часу. Хронологічні рамки дослідження включають період від 1 вересня 1797 р. до кінця ХІХ ст., тобто від моменту законодавчого звуження меж митрополії і розміщення її нової території лише на правому березі Дніпра до часу, коли Православна церква почала активно змінювати структуру єпархіального управління, готуючись до юридичного скасування свого панівного становища в державі.Статус єпархіальних органів влади та парафіяльного священства Київської митрополії XIX ст. ще не був предметом окремого монографічного дослідження. Істориками церкви в XIX ст. було створено серію “Историко-статистических описаний...” різних єпархій, проте в ній не знайшлося місця для огляду історії Київської митрополії. В документах цієї епохи вона в більшості випадків іменується вже “єпархією”, а не митрополією (фактично ці два терміни означали одну і ту ж саму територію, котра протягом ХІХ ст. не зазнала суттєвих адміністративних змін). У третьому підрозділі - “Київська духовна консисторія і спроби її реформування” - розглянуто статус колегіального органу управління єпархією - духовної консисторії. Аристократична адміністрація, з якою змушений був рахуватися священик, прагнула мати справу з представником свого кола, але якщо духівникові вдавалося цього досягнути, то в очах більшості мирян він перетворювався на пана незалежно від своїх особистих якостей.