Проблематика церковної історії як сюжет для створення нових наукових досліджень вітчизняними істориками. Головні особливості розвитку організації Київської митрополії кінця XVIII–XIX ст. Єпископально-консисторська система єпархіального управління.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Король Віктор Юхимович, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист відбудеться 17 червня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Структура дисертації відповідає поставленій меті та розвязанню основних завдань дослідження. Особливості розвитку церковної організації Київської митрополії кінця XVIII - XIX ст. стали наслідком тривалого впливу церковно-державних стосунків у Російській імперії, а також дії локальних соціально-конфесійних чинників. Єпархіальні органи влади та парафіяльне священство Київської митрополії нерідко використовувалися для втілення в життя соціальної та національної політики російських імператорів. Результати таких досліджень стануть важливим матеріалом для здійснення більш ґрунтовних узагальнень щодо подій і явищ не лише в церковному, але й у суспільному житті того часу. Хронологічні рамки дослідження включають період від 1 вересня 1797 р. до кінця ХІХ ст., тобто від моменту законодавчого звуження меж митрополії і розміщення її нової території лише на правому березі Дніпра до часу, коли Православна церква почала активно змінювати структуру єпархіального управління, готуючись до юридичного скасування свого панівного становища в державі.Статус єпархіальних органів влади та парафіяльного священства Київської митрополії XIX ст. ще не був предметом окремого монографічного дослідження. Істориками церкви в XIX ст. було створено серію “Историко-статистических описаний...” різних єпархій, проте в ній не знайшлося місця для огляду історії Київської митрополії. В документах цієї епохи вона в більшості випадків іменується вже “єпархією”, а не митрополією (фактично ці два терміни означали одну і ту ж саму територію, котра протягом ХІХ ст. не зазнала суттєвих адміністративних змін). У третьому підрозділі - “Київська духовна консисторія і спроби її реформування” - розглянуто статус колегіального органу управління єпархією - духовної консисторії. Аристократична адміністрація, з якою змушений був рахуватися священик, прагнула мати справу з представником свого кола, але якщо духівникові вдавалося цього досягнути, то в очах більшості мирян він перетворювався на пана незалежно від своїх особистих якостей.