Статистика продуктивності праці в сільському господарстві - Курсовая работа

Статистика продуктивності праці в сільському господарстві Зміст Вступ 1. Теоретичні основи статистики продуктивності праці в сільському господарстві 1.1 Соціально-економічне значення, завдання і особливості статистики праці в сільському господарстві 1.2 Методи, основні завдання та джерела статистики праці 1.3 Поняття продуктивності праці і методика її визначення в сільському господарстві 1.4 Показники продуктивності праці в сільському господарстві, особливості їх обчислення 1.5 Проблеми продуктивності праці в сучасних умовах розвитку сільського господарства 2. Практична частина Висновки Список використаних літературних джерел Вступ Продуктивність праці є однією з найважливіших економічних категорій, в якій найбільш повно відображається ефективність суспільного виробництва. Тут акумулюється в тісному поєднанні ефективність використання робочої сили, земельних, матеріально-технічних і фінансових ресурсів. Значний вклад у вивчення стану та розробку шляхів підвищення продуктивності праці в сільському господарстві у різний час внесли відомі економісти-аграрники О.А. Бугуцький, І.К. Бондар, Д.П. Богиня, В.В. Вітвіцький, О.І. Здоровцов, І.І. Лотоцький, І.І. Лукінов, І.Н. Романенко, О.В. Шкільов та інші вчені. Незважаючи на численні вітчизняні і зарубіжні масштабні дослідження, окремі аспекти проблеми продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві потребують уточнень та удосконалення, що зумовлюється особливостями нинішнього перехідного періоду розвитку галузі, а також дефіцитом статистико-економічної інформації. Особливого значення набуває зростання продуктивності праці в сільському господарстві на сучасному етапі подолання кризового стану в галузі, нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції, забезпечення продовольчої безпеки кожного підприємства. статистика продуктивність праця сільський Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів статистики продуктивності праці в сільському господарстві. Наукове і практичне значення статистики сільського господарства дедалі зростає сьогодні коли в сільському господарстві України відбуваються докорінні зміни в економічних відносинах, триває аграрна реформа, з’являються нові організаційно-правові форми виробництва і реалізації продукції. За умовами ринкової економіки статистика сільського господарства є не тільки джерелом даних про найважливіші процеси, що відбуваються в сільському господарстві країни, про його стан і розвиток, але й важливим знаряддям успішного та ефективного управління сільськогосподарським виробництвом. Саме цим визначаються основні завдання статистики сільського господарства на сучасному етапі, які зводяться до такого: Збирання, розробка і своєчасне доведення до корінних органів повних і вірогідних даних про стан і розвиток сільськогосподарського виробництва для прийняття ними рішень щодо завдань, пов’язаних з формуванням аграрної політики, розробкою різних програм розвитку сільськогосподарського виробництва та заходів з їх реалізації; інформування про основні підсумки та тенденцій розвитку сільського господарства населення, науково дослідних установ, громадсько-політичних організацій і окремих громадян. Безпосереднім носієм трудового потенціалу є працездатне населення (трудові ресурси). 1.2 Методи, основні завдання та джерела статистики праці Статистика праці - наука суспільна, а тому вона базується на діалектичному й історичному матеріалізмі, основним її методом є діалектичний метод пізнання дійсності. До них належать: метод відносних та середніх величин, індексний метод, балансовий метод. Вивчення оплати праці, а саме: складу фонду заробітної плати, шляхів раціонального використання фонду і диференціації заробітної плати; аналіз динаміки середньої заробітної плати, її співвідношення з темпом зростання продуктивності праці. 5. Теоретично, з точки зору політекономії, дана залежність прямо пропорційна, а тому адміністративний апарат має усвідомлювати, що за нормальних економічних умов граничні темпи зростання реальної заробітної плати та реальних доходів не повинні перевищувати реальні темпи зростання продуктивності праці як в економіці загалом, так і в її основних галузях. З метою визначення продуктивності праці по сільському господарству країни, по окремих підприємствах з урахуванням усіх видів сільськогосподарської продукції, що ними виробляється, розраховують вартісні показники - погодинну, денну і річну продуктивність праці - відношенням вартості валової продукції в порівнянних цінах відповідно до відпрацьованих годин, людино-днів і середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.