Удосконалення існуючих методологічних підходів щодо статистичного вивчення репродуктивного здоров"я з метою проведення комплексного статистичного аналізу репродуктивного здоров"я населення України в сучасних умовах. Оцінка інформаційного забезпечення.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі статистики Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Моторин Руслан Миколайович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри статистики Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Кулинич Омелян Іванович, Хмельницький інститут регіонального управління та права, завідувач кафедри математики, статистики та інформаційних технологій кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Курило Ірина Олексіївна, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, провідний науковий співробітник відділу людського розвитку Захист відбудеться "7 "червня 2004 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у Київському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.Методології статистичного аналізу репродуктивного здоровя населення приділяється недостатньо уваги в статистичних та демографічних дослідженнях. Особливо слід відмітити такі заклади як: Фонд народонаселення ООН, Всесвітня організація охорони здоровя, Міністерство охорони здоровя України, Київський міжнародний інститут соціології, обєднаний Інститут економіки Національної Академії наук України. Оскільки питання репродуктивного здоровя населення, з одного боку, безпосередньо повязані з охороною здоровя, а з другого - його вивчення вимагає професійного використання статистичних методів, його дослідженню приділяється увага як фахівців-медиків, так і фахівців-статистиків. Статистичний аналіз репродуктивного здоровя вимагає систематизації, постійного вдосконалення інформаційного забезпечення і методів вивчення цього явища. Це повязано, в першу чергу, із впровадженням в статистичну практику України Міжнародної класифікації хвороб і споріднених проблем X перегляду, показників, які рекомендує Всесвітня організація охорони здоровя для аналізу перинатальної і материнської смертності.У розділі розглянуто сутність поняття "репродуктивне здоровя", чинники репродуктивного здоровя, систему статистичних показників репродуктивного здоровя населення. У розділі 2 "Інформаційне та методологічне забезпечення аналізу репродуктивного здоровя населення" визначено функції державного нагляду та регулювання репродуктивного здоровя населення України; потреби держави в статистичному забезпеченні аналізу репродуктивного здоровя; напрямки статистичного аналізу; проведена оцінка інформаційного забезпечення дослідження репродуктивного здоровя населення в Україні, запропоновано 1.3 Захворюваність хворобами, що передаються статевим шляхом чоловіків 15-17 років, 18-59 років кількість захворювань з вперше в житті встановленим в даному році діагнозом хвороби, що передається статевим шляхом (сифілісу, гонореї, трихомоніазу тощо) у чоловіків: 15-17 років, 18-59 років; 2 Аналіз безпосередньо репродуктивного здоровя населення на основі розробленої системи показників визначення чинників, які формують репродуктивне здоровя; оцінка сучасного стану репродуктивного здоровя; тенденції розвитку репродуктивного здоровя населення; регіональний аналіз репродуктивного здоровя населення; прогнозування показників репродуктивного здоровяУ дисертації здійснено удосконалення методичних засад та інструментарію статистичного аналізу репродуктивного здоровя населення в Україні. Вивчення методологічних засад дослідження репродуктивного здоровя населення виявило, що його визначення згідно Всесвітньої організації охорони здоровя є достатньо складним і потребує різнобічного підходу. Розроблені етапи аналізу репродуктивного здоровя населення України на тлі існуючих підходів і методів вивчення репродуктивного здоровя, що дозволило розглядати його як системне явище. Проаналізовані два потоки інформації - від Центру медичної статистики Міністерства охорони здоровя і Державного комітету статистики України, що дозволить користувачам інформації щодо репродуктивного здоровя населення України правильно оцінити різницю розрахунків цими службами таких показників репродуктивного здоровя, як перинатальна і материнська смертність; навчитися користуватися інформацією в залежності від мети використання даних. Оцінка впливу репродуктивного здоровя населення України на демографічні процеси дозволила виявити основні регіони зниження чисельності наявного населення України в міжпереписний період, оцінити за допомогою нормативу Коула втрати дітей на Україні в динаміці, провести порівняння сумарних коефіцієнтів плідності гутеритів і українських жінок.