Особливість елементів кон’юнктури системи господарських зв’язків. Характеристика завдання статистики споживчого ринку та цін. Аналіз обсягу товарообороту купівельної спроможності споживачів. Головна сутність статистичного вивчення фінансового ринку.
Аннотация к работе
ІНДИВІДУАЛНА РОБОТА з дисципліни «Дослідження та регулювання споживчого ринку» на тему: «Статистичне дослідження споживчого ринку»Інформація має характеристики стану та поповнення товарного асортименту, товарних запасів, виконання заявок і замовлень промисловості, виробничих програм підприємств, ярмарків, діяльності товарних бірж, товарообороту. Статистика надає інформацію для характеристики конюнктури ринку. Конюнктура - економічна ситуація, яка склалася на ринку і характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, рівнем цін, товарних запасів, портфелем замовлень. При розрахунку місткості ринку (можливого обсягу реалізації товарів на ринку) враховують специфіку окремих груп товарів. Роздрібний товарооборот визначається як обсяг продажу товарів населенню роздрібною торговою мережею, мережею громадського харчування незалежно від форм власності, а також промисловими, транспортними та іншими підприємствами безпосередньо населенню через касу підприємства.Він характеризує ступінь розвитку різних форм споживання промислової та сільськогосподарської продукції. Ціни споживчого ринку виконуючи функцію кількісного вираження вартості виробленої промислової та сільськогосподарської продукції. Відіграють провідну роль у заміщенні затрат на виробництво продукції, одержані прибутку та нагромадженні капіталу. Завданнями статистики споживчого ринку та цін є: - характеристика рівня, структури і динаміки товарообороту (товарної виручки) за допомогою натуральних та вартісних показників; вивчення надходження до різних форм споживчого ринку виробленої промисловості та сільськогосподарської продукції за джерелами галузями промисловості, категоріями сільськогосподарських підприємств та господарств населення;4) грошова виручка обєктів торгівлі і громадського харчування, які належать (орендуються) субєктами підприємницької діяльності-фізичними особами. Підприємствами роздрібної торгівлі та громадського харчування (юридичні особи) формують обсяг роздрібного товарообороту організованого ринку. споживчий ринок товарооборот статистичний Обсяг роздрібного товарообороту організованого ринку - це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торгову мережу (магазин, аптеки, палатки, кіоски, автозаправні станції, їдальні, кафе, ресторани тощо) усіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форма власності та господарювання, а також виручка одержана через касу не торгових підприємств, організацій, установ, від продажу безпосередньо населені товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних по бартеру (враховується як продаж поза торговою мережею). У роздрібному товарооборотів враховується продаж як нових товарів, так і уживаних - скуплених у населення, прийнятих торговими підприємствами у населення на комісію. До продукції громадського харчування власного виготовлення відносять готові вироби і напівфабрикати, що виготовлені на кухні або в підсобних виробничих цехах даного підприємства громадського харчування шляхом теплової або холодної обробки сировини і продуктів, незалежно від того, як реалізується ця продукція - на даному підприємстві безпосередньо населенню, іншим підприємствам громадського харчування або роздрібним торговим підприємствам для подальшого продажу населення.У Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) зазначається, що Україна самостійно створює банкову (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а якщо треба, впроваджує свою грошову одиницю. Національний банк України координує і регулює наявний та безнаявний грошовий оборот, резервуючи кредитні ресурси банків другого рівня та встановлюючи облікову процентну ставку за кредитні ресурси, які надають комерційним банкам, що забезпечує державне регулювання кредитної діяльності. Національний банк проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, є емісійним центром країни, організовує міжбанківські розрахунки, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн, має монопольне право на випуск наявних грошей у обіг, а також друк національних грошових знаків, створює і організовує діяльність державної скарбниці, зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси, представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та міжнародними фінансово-кредитними організаціями, проводить реєстрацію та встановлює форми обліку і звітності комерційних банків другого рівня. Наявність вільних можливостей у дебіторів у виборі того чи іншого банку для одержання кредитів забезпечує створення ринку кредиту, що спонукає обидві сторони до більш ефективної взаємодії.
План
План
1. Ринок та його статистичне дослідження
2. Завдання статистики споживчого ринку та цін
3. Статистика обсягу товарообороту споживчого ринку
4. Завдання статистичного вивчення фінансового ринку