Виявлення причин смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу (ХСК) за основними нозологічними формами. Аналіз наявних мереж та кадрового забезпечення кардіологічної служби. Основні заходи з профілактики та зниження смертності.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукСтатево-вікові особливості смертності від хвороб системи кровообігу населення України працездатного віку та підходи до її зниження - Рукопис. Дисертацію присвячено питанням виявлення статево-вікових та регіональних особливостей смертності від ХСК населення України працездатного віку та наукового обґрунтування заходів з її зниження. Виявлено особливості динаміки і структури смертності у 90-х роках і за допомогою методу математичного моделювання здійснено прогноз рівнів смертності населення працездатного віку від ХСК до 2007 року. Розраховано розміри втрат життєвого потенціалу, обумовлені смертністю від ХСК в інтервалі працездатного віку, в тому числі від окремих нозологічних форм.В останні роки в Україні виріс рівень смертності населення, особливо за рахунок населення працездатного віку (Стешенко В.С., 2000; Дорогой А.П., 1996; Возіанов О.Ф., 1996). Високий рівень смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) протягом останнього десятиріччя залишається важливою медичною та соціальною проблемою України, це - друга за значущістю причина смерті у працездатному віці. Хоча проблема високої смертності від ХСК досить широко висвітлена у сучасній літературі, проте вона являє собою в основному констатацію фактів або дослідження окремих аспектів проблеми в той час, як комплексні дослідження, що дозволили б визначити сучасні особливості смертності від ХСК в працездатному віці, оцінити розміри втрат життєвого потенціалу, в т.ч. від окремих захворювань, засвідчити відповідність (невідповідність) наявної інфраструктури кардіологічної служби епідеміологічній ситуації щодо ХСК в країні практично відсутні. Дисертація є складовою частиною науково-дослідних робіт відділення медико-демографічного аналізу стану здоровя населення Українського інституту громадського здоровя «Наукове обґрунтування резервів зниження передчасної смертності працездатного населення України» (№ держреєстрації 0197U014295) та Розробити систему моніторингу типології областей України за медико-демографічними, соціально-економічними та екологічними показниками (№ держреєстрації 0198U000965), в яких дисертант була відповідальним виконавцем та виконувала окремі фрагменти. Завдання, обумовлені метою дослідження, передбачали: виявлення статево-вікових особливостей смертності населення працездатного віку від ХСК, в т.ч. у різних регіонах України і за основними нозологічними формами, та проведення порівняльного аналізу рівнів та тенденцій смертності внаслідок ХСК в Україні та країнах світу;Інформаційною базою дослідження стали матеріали державної статистичної звітності про стан здоровя населення України за 1990-1999 роки (форми РН-3, ТС-2, С-8, всього понад 500 одиниць), в т.ч. дані аналітико-інформаційних збірників Держкомстату «Населення України» за 1991-1999 рр., матеріали щодо смертності в інших країнах з публікацій ВООЗ, в т.ч. В роботі використано комплекс методів дослідження: системного підходу, демографічної статистики (метод стандартизації показників, графічний метод (вікова піраміда), метод потенційної демографії); методику визначення «запобіжної» смертності (avoidable mortality); медико-соціологічний; математичного моделювання. Вивчення смертності населення України працездатного віку від ХСК (рівнів, динаміки за останнє десятиріччя, структури за статтю, віковими групами та місцем проживання: регіон, міські поселення та сільська місцевість), порівняльний аналіз із аналогічними показниками зарубіжних країн та визначення прогнозних тенденцій дозволило виявити ряд її особливостей. 1): невпинний підйом (в 1,6 рази) у 1990-95 рр., причому з вдвічі вищими темпами приросту у чоловіків, ніж у жінок (65% проти 29%); у 1996-1998 рр. - зменшення на 21% (однак рівень залишився на 28% вищим, ніж у 1990 р.); у 1999 р. Істотна статева диспропорція проявилась у тому, що смертність від ХСК чоловіків працездатного віку в 4,5 рази вища, ніж у жінок (див. рис.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального медико-соціального завдання - визначення сучасних статево-вікових і регіональних особливостей смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу та наукове обґрунтування організаційних заходів щодо зменшення передчасної смертності. Встановлено, що особливостями смертності населення працездатного віку від ХСК є: несприятлива тенденція динаміки її рівня (збільшення на 35% - з 123,5 до 167,7 на 100 тис. нас.) з вищими темпами її зростання у чоловіків (приріст за 1990-1995 рр.