Висміювання життя простолюду та показної мудрості у творах Феокрита та Лукіана. Творчість Езопа – раба, мудрішого за вільних та вищого за красенів. Творчість комедіографів Риму – Плавта, Теренція та Федора. Тонкий гумор латинських фразеологізмів.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1 Творчість давньогрецьких письменників 1.1 Висміювання життя простолюду та показної мудрості у творах Феокрита та Лукіана 1.2 Творчість Езопа - раба, мудрішого за вільних та вищого за красенів 1.3 Арістофан за мир у світі Розділ 2 Римські майстри слова жартують 2.1 Творчість комедіографів Риму - Плавта та Теренція 2.2 Федр та його творчість Розділ 3 Тонкий гумор латинських фразеологізмів Висновки Список використаних джерел Вступ Звертаючись до скарбниці стародавньої мудрості, тобто до античної літератури, ми перш за все бачимо, що в її центрі перебуває людина. Для дослідження теми «Стародавні жартують» варто звернутись до творчості давньогрецьких письменників Феокрита, Лукіана, байкаря Езопа та комедіографа Арістофана, римських комедіографів Плавта та Теренція, байкаря Федра, а також до влучних фразеологізмів стародавніх часів. Розділ 1 Творчість давньогрецьких письменників 1.1 Висміювання життя простолюду та показної мудрості у творах Феокрита та Лукіана Давньогрецький поет Феокріт (бл. Є у Феокріта ідилії, в яких він відтворює правдиві картинки життя і характери. Про це він говорить в автобіографічній «Книзі мого приятеля»: «краса з’явилась перед ним в усій величній простоті, коли він (герой книги, власне, сам письменник) познайомився з Грецією. Але ми цінимо Арістофана не тільки як «батька комедії» (так назвав його Ф.Енгельс), не тільки як незрівнянного художника слова, але і як полум’яного агітатора за мир, як борця проти загарбницької війни [1, с.