Визначення й аналіз типовості певних життєвих ситуацій на Волині з тим, що відбувалося в решті земель Речі Посполитої та ранньомодерних державах Європи. Характеристика та дослідження уявлень шляхти про вбивства, які почасти виводяться з писаного права.
Аннотация к работе
«Честь, кров і риторика: конфлікт у шляхетському середовищі Волині (друга половина XVI - початок XVII століття)»Презентована книжка стала результатом понад 20-літнього вивчення шляхетського соціуму Волині, а наукове коріння її авторки, знаної дослідниці ранньомодерної доби, співредактора альманаху соціальної історії «Соціум», сягає історичної школи проф. З іншого боку, деякі розділи («Річ посполита воєводства Волинського», розд.2; «Милість пана та вірність слуги», розд.3; «Приятельське єднання», розд.10; певною мірою розд.6) можна сміливо віднести до соціальної історії. А два останніх розділи: «Убивство князів Четвертинських: судовий процес і замирення» (розд.11) і «Тобе самому и потомком твоим буду ся мстити» (розд.12) про судову справу щодо успадкування нерухомості у Володимирському старостві (йдеться про місто та замок Свинюхи з присілками) - гарний приклад казуальної (причинкової) презентації певного конфлікту через матеріали судової справи або роботу історика з джерелами під мікроскопом. На мою думку, вступ до монографії - чи не найважливіша частина будь-якої студії, де автор має висловити свою концепцію, показати свій шлях до цієї теми, продемонструвати місце своїх досліджень в історіографічному контексті та, як годиться, подякувати всім, хто сприяв появі книжки. Другий розділ - «Річ посполита воєводства Волинського» - уводить нас на територію, де власне й живуть головні герої цієї монографії: Волинське воєводство, утворене в результаті земської реформи 1564-1566 рр. у складі Великого князівства Литовського, а 1569 р. інкорпорованого до Корони Польської зі збереженням чинності тут II Литовського статуту.