Соціальний стереотип як універсальний інструмент розпізнавання і передачі суспільно значимої інформації в процесах взаємодії людей з навколишнім світом і один з одним. Виявлення соціальних стереотипів старості в сучасному українському суспільстві.
Аннотация к работе
З іншого боку, поступова втрата літніми людьми в ході історичного розвитку соціально значимих функцій і криза традиційної системи внутрісімейної підтримки непрацездатних за віком сприяли руйнуванню суспільної цінності старості. В результаті старість сьогодні розуміється як синонім згасання, а не зміни, витісняється на периферію суспільного життя, виключається з соціально престижних сфер. соціальний стереотип старість Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоровя (ВООЗ), осіб у віці від 60 до 74 років відносять до категорії людей похилого віку, від 75 до 89 років - до старих людей, а від 90 років і старших - до довгожителів [12, С.125-129]. Отже, однозначної думки щодо віку, з якого починається старість, немає, адже старіння - це процес, і саме в цьому контексті необхідно розглядати феномен старості. Щоб зрозуміти які процеси та зміни відбувається з людьми похилого віку необхідно зясувати терміни, які зустрічатимуться в роботі: Геронтологія - (з грец. мови геронтос - старіння і логос - наука) - це наука про старість і старіння, що вивчає процеси старіння із загальнобіологічних позицій, а також досліджує суть старості та вплив її приходу на людину і суспільство.Розглянувши старість та старіння як соціальні феномени можна сказати, що одним із головних актуальних завдань сучасного суспільства є створення умов гідного життя літнім людям, які становлять нині пяту частину населення України. Сьогодні як у теоретичних, так і у практичних, дослідженнях мало звертають уваги па той факт, що вік 60 - 65 років - це насамперед період вікової кризи, оскільки відбуваються значні зміни в життєвій ситуації, зумовлені і зовнішніми (з офіційним виходом на пенсію збільшується вільний час, змінюється соціальний статус, втрачається багато соціальних ролей тощо), і внутрішніми (усвідомлення вікового зниження фізичної й психічної сили, пасивно-залежне становище від суспільства й сімї, формування нового психосоціального статусу) чинниками. Змінюється звичний стиль життя, коло спілкування, обовязки й відповідальність людини внаслідок чого може порушитися особистісна ідентичність, переоцінка цілісності свого життя, яке поділяється на періоди «до пенсії» та «після виходу на пенсію». Зміна соціального статусу людини в старості, викликане, насамперед, припиненням або обмеженням трудової діяльності, трансформацією ціннісних орієнтирів, самого способу життя і спілкування, а також виникненням різних утруднень як у соціально - побутовий, так і в психологічній адаптації до нових умов, диктує необхідність вироблення і реалізації специфічних підходів, форм і методів соціальної роботи з людьми похилого віку. Перехід в категорію літніх людей (вихід на пенсію) повязаний перш за все із усвідомленням людиною того, що він вступає в останній етап свого життя.Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети - Скажіть будь-ласка при спілкування з людьми пенсійного віку, як Ви вважаєте з якими проблемами вони найчастіше стикаються ? Отже як молодь так і люди поважного віку бачать на першому місці матеріальні проблеми, можливо вони і породжують негативні соціальні стереотипи щодо людей пенсійного віку, достаток яких не можна порівнювати з достатком працюючих людей. Щодо емоцій, то у молоді (60%) та людей поважного віку (90%) на першому місці стоїть співчуття, але у молодого покоління по 10% дістали такі емоції, як роздратування та ніякі емоції такі люди в мене не викликають, що свідчить про негативне відношення до людей даної категорії, але в водночас по 10% отримали відповіді - повага і гордість. Цікавими є відповіді на це запитання 45% молоді вважає, якщо пенсіонер буде працювати з молодим фахівцем, то рівень виконання роботи скоріше знизиться та 20% дали повність позитивну відповідь, але люди поважного віку в меншості так вважають (20%), на нашу думку молодь вважає, що з пенсіонером працювати не легко, а в свою чергу пенсіонери теж вважають, що проблема взаємостосунків з молоддю може викликати труднощі в роботі. Найголовнішою проблемою у співпраці з пенсіонерами молодь (40%) вважає, що з ними складно працювати, 25% вважає, що вони тільки займають робочі місця і їм потрібно йти на відпочинок, 20% - вважають, що пенсіонери сильно опікують молодь і не дають їм розкритися, 15% вважають, що пенсіонери перекладають складну роботу на молодих фахівців і 10% відповіли, що пенсіонери «обуза» для організації.Відношення до старості виступає як проект, що соціально наказує, під яким розуміється набір конвенціональних встановлень (правив, законів, принципів, норм, цінностей, сенсів старості, стереотипів), що визначає як соціально-можливі дії «інших» по відношенню до даної вікової групи, так і що регламентує поведінку членів останньою. Встановлені в суспільстві способи дії, особливі моделі поведінки відносно літніх людей зявляються як деякий готовий трафарет, лежачий в основі осмислення локальних геронтологічних ситуацій, як інтерпретаційний ключ для відбору і сортування геронтологічних подій.
План
. Зміст стереотипів: заперечливе (а тому агресивне) протипоставлено стверджуючому (необразливому).