Становлення виконавської школи гри на оркестрових інструментах - Магистерская работа

міністерство освіти і науки україни Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького Кафедра диригування Магістерська робота «СТАНОВЛЕННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ ШКОЛИ ГРИ НА ОРКЕСТРОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ» Виконав: студент Мягков Микола Миколайович Науковий керівник: Мартинюк Анатолій Кирилович кандидат мистецтвознавства, професор Науковий консультант: Білецька Марина Валентинівна кандидат педагогічних наук, доцент Мелітополь 2009 Зміст Вступ Розділ І. Витоки й ґенеза мистецтва гри на духових інструментах 1.1 Історично-культурологічні передумови появи духових інструментів 1.2 Військові традиції в становленні сучасного духового оркестру 1.3 Музично-педагогічні аспекти становлення професійного вітчизняного духового виконавства Розділ ІІ. Методичні підходи та педагогічні аспекти гри на духових інструментах 2.1 Основні музично-виконавські прийоми навчання духовика 2.2 Зміст та сутність комплексної методики освоєння духових інструментів (КМОДІ) 2.3 Сучасні технічні засоби удосконалення гри на духових інструментах Розділ ІІІ. Вітчизняні музично-педагогічні виконавські школи гри на духових інструментах 3.1 Історично-педагогічні аспекти діяльності кафедри духових та ударних інструментів НМАУ ім. П.І.Чайковського 3.2 Кафедра духових інструментів ОДМА ім. А.В.Нежданової в контексті становлення вітчизняної виконавської школи 3.3 Музично-педагогічні та мистецькі школи духового виконавства Слобожанщини Висновки Список використаних літературних джерел Вступ У сучасних умовах становлення незалежної держави в Україні набуває широкого значення вдосконалення духовної культури особистості. Музика, як продукт і оберіг чуттєвої культури, має величезний естетичний вплив на людину. Розвиток музичної педагогіки обумовлює необхідність ґрунтовного аналізу виконавської школи гри на духових інструментах та надбань музично-педагогічної практики цього виду мистецтва на теренах України. Дана наукова розвідка зумовлена також необхідністю осмислення проблем генезису духового виконавства в національній музичній культурі України Необхідність теоретичної і практичної розробки даного питання обумовлена всезростаючою потребою у гармонійному розвитку особистості та вирішення проблеми залучення підростаючого покоління до колективного музикування у складі духових оркестрів та ансамблів. Таким чином, педагогічна значимість проблеми, її актуальність і недостатнє розкриття в науковій літературі, а також потреби музичних шкіл та шкіл мистецтв у даних дослідженнях обумовили вибір теми магістерської роботи. Мета дослідження полягає у розгорнутому комплексному аналізі витоків, становлення та сучасного стану музично-інструментальної освіти в Україні та пошук науково обґрунтованих підходів до вдосконалення процесу підготовки виконавців-духовиків. аналіз педагогічного доробку провідних вітчизняних педагогів, композиторів і виконавців творів для духових інструментів, виявлення регіональної стилістики та репертуару духових оркестрових колективів України. Тематика магістерської роботи пов‘язана з науковими темами кафедри оркестрових інструментів: Інноваційні технології з музично-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики Апробація результатів дослідження проводилась на науково практичних конференціях студентів та викладачів МДПУ ім. Б. Хмельницького та на кафедрі оркестрових інструментів: результати відображені в публікації « » // Студентський меридіан. Значно розширюючи діапазон гармонічного звучання людського голосу, вже по своїй природі це мистецтво постає поряд з хоровим співом - однією з моделей досягнення оптимуму чуттєвої гармонії між певною сукупністю індивідів. Тож звернення до тих чи інших етапів історії є актуальним, оскільки надає можливість не лише усвідомленіше опановувати історично усталені прийоми гри на музичному інструменті, але й сприяє інтенсивному опрацюванню мистецьких і педагогічних прийомів, необхідних для плідної практичної діяльності педагога-музиканта. Метою даного розділу нашої роботи є висвітлення деяких значимих віх процесу становлення професійного підходу до навчання грі на духових оркестрових інструментах. Певне припущення щодо цього можна зробити на підставі дослідження Карла Штумпфа [4]. Відомо, що основною причиною появи музичних інструментів виступала потреба у поданні певних звукових сигналів поза межами діапазону людського голосу. Якщо спробувати на великій відстані подати комусь сигнал голосом, то останній звучатиме з великою силою деякий час на високих тонах, йдучи на пониження разом з диханням (дещо подібне можна спостерігати у перегуках гірських пастухів). Дудки, флейти належать, як відомо, до древніх інструментів. Свідчення про музичний духовий інструментарій склали суттєву частину музично-теоретичної науки словян, яка веде свій початок від наукових розвідок болгарина І. Кукузеля (XII ст.), чехів І. Моравського (XIII ст.), І. Правського (XVII ст.), українця М. Дилецького (XVII ст.), поляка Л. Ободзинського (XVII ст.) [14; 144]. Однак, починаючи з XVII ст. у Польші, ХУПІ і XIX ст. Пріоритет у словянськом