Становлення української класичної музики - М. Лисенко - Реферат

бесплатно 0
4.5 98
Життєвий шлях М.В. Лисенка як одного з основоположників української класичної музики. Характеристика обробки народних пісень, романсів, фортепіанної та хорової творчості. Особливості опери "Тарас Бульба", її історія написання та літературний стиль.


Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Одеський національний медичний університет На тему: «Становлення української класичної музики - М.Українська, як і російська, класична музика своїм корінням заходить у глибоку давнину, в народну творчість. Українська музична культура зростала в боротьбі проти жорстокого соціального і національного гніту з боку самодержавства. Основи класичної музики почали формуватися і розвиватися в Росії і на Україні починаючи з другої половини XVIII ст. і в XIX ст., тобто в період розкладу феодально-кріпосницьких відносин і визрівання капіталістичних та їх зміцнення. Цей рух зумовив піднесення громадсько-політичного життя, розвиток національної демократичної культури та мистецтва, що зміцнювалися і гартувалися на Україні в боротьбі проти антинародної політики царського уряду і його прислужників - українських буржуазних націоналістів. Російські революціонери і передова російська демократична інтелігенція завжди відстоювали культурні і національні інтереси українського народу, стверджуючи його права на рідну мову, літературу і мистецтво.Вже з раннього дитинства він тягнувся до музики, любив слухати народні пісні. Гедуена в Києві, потім - до харківської гімназії, де він навчається також і музики. Лисенко поринає у студентське життя: опановує науки, бере участь у таємних сходках, влітку активно записує фольклор. Вже у студентські роки Микола Віталійович збирає довкола себе любителів музики і організовує студентський хор, репертуар якого складається переважно з українських народних пісень, записаних і опрацьованих Лисенком. В 70-ті роки Лисенко створив значну кількість романсів, фортепіанних творів, ряд хорів (вийшов у світ третій випуск українських народних пісень для голосу з фортепіано).Лисенко записує фольклор, вивчає його, науково підходячи до народної мелодії і слів, прагне точно зафіксувати ладоінтонаційну будову, метроритм і музичну форму. Вийшли у світ сім випусків, по 40 пісень у кожному, для голосу з супроводом фортепіано (роки виходу-1868, 1869, 1876, 1887, 1892, 1985, 1911), тринадцять хорових десятків (1886, 1887, 1889, 1891, 1892, 1897-1898-два випуски, 1908 - два випуски, 1909 - два випуски, останній випуск залишився в рукопису). Крім того, було надруковано пять випусків обрядових пісень (два збірники «Веснянок», «Купальська справа», «Колядки та щедрівки», «Весілля», 1896-1903 pp., збірка танків і веснянок «Молодощі», 1876 р.) та «Збірник народних українських пісень в хоровому розкладі, пристосованих для учнів молодшого і підстаршого середнього віку в школах народних», 1908 р.). В цілому Лисенкові фольклорні збірники (всього понад 600 зразків) охоплюють майже всі пісенні жанри: обрядові, побутові, історичні та думи. Значне місце займають пісні з соціальною тематикою. лисенко музика опера бульбаНайбільше солоспівів композитор написав у 60-80-ті роки, а потім у другій половині 90-х і у 1900-ті роки. Вже перших двадцять творів у цьому жанрі, написані в консерваторський період (за два роки), засвідчили появу нової оригінальної мистецької особистості. У романсі «Ой одна я, одна» передано скаргу дівчини-сироти, яка не зазнала щастя, не відчула тепла батьківського дому і не має майбутнього. Тут знаходимо ладоінтонащйні звороти з ліричних пісень, пісень-романсів і плачів (ходи на широкі інтервали з поступовим їх заповненням, стрибки мелодій до VII підвищеного ступеня в мінорі, звороти з IV підвищеним ступенем у мінорі тощо). У другому варіанті, де міститься кульмінація твору, музика набуває підкресленої напруженості.Лисенко звертається протягом усього свого життя, особливо в 70-ті та 1900-ті роки. За ідейно-образним змістом, яскравістю й оригінальністю музичної мови його фортепіанні твори поступаються романсам, хорам, операм та обробкам народних пісень. Як відомо з біографії, гру на фортепіано Лисенко почав опановувати з раннього дитинства. Завдяки цьому Миколі Віталійовичу пощастило вступити до Лейпцігської консерваторії на фортепіанний факультет і успішно закінчити її за два роки. Якщо захоплення фортепіанною творчістю Шопена почалося ще у Харкові та Києві, то в Лейпцігу Лисенко ґрунтовно вивчав музику Й. С.Можна відзначити два періоди в біографії митця, коли він найбільше уваги приділяє хорові,-це кінець 70-х - 80-ті та 1900-ті роки. Вони виконували твори самого Миколи Віталійовича, його обробки народних пісень, музику російських і зарубіжних композиторів. Якщо фа мажор і ля мажор можна розглядати як барвисте колористичне зіставлення, то рух від ля мажору до ре мінору, від до мажору до-фа мажору - від домінанти до тоніки - є найактивнішим. В остаточному редакторському варіанті введено систему лейтмотивів, вилучено менш важливі епізоди і на матеріалі Лисенка створено увертюру, яка замінила невелику за обсягом інтродукцію; в цілому твір динамізовано.

План
Зміст

Вступ

1. Життєвий шлях М. В. Лисенка

2. Микола Віталійович Лисенко - основоположник української класичної музики

2.1 Обробка народних пісень

2.2 Романси

2.3 Фортепіанна творчість

2.4 Хорова творчість

3. Опера “Тарас Бульба”

Висновки

Використана література
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?