Дослідження особливостей становлення та ідейного спрямування української інформаційно-довідкової біографічної традиції. Аналіз історичних джерел (козацьких хронік, літописів), що містять біографічні та генеалогічні відомості про визначних діячів України.
Аннотация к работе
Становлення української довідкової біографіки: від Козацької доби до витоків Національного відродженняВважається, що біографічне письмо розвивалося в Україні на той час лише як історико-хронікальна і літературна творчість. При цьому не враховується, що словниковій довідковій біографіці у тому вигляді, в якому вона постала в Україні у ХІХ ст., передували суттєво інші, історично сформовані види ресурсів біографічної інформації, які свого часу відігравали практичну суспільно значущу роль, слугували джерелом достовірних систематизованих знань про діячів минулого: біографічні розділи, додатки літописів та хронік, перших наукових історичних праць, родовідні розписи, військово-облікові козацькі реєстри і компути, старшинські списки. Ляшко у низці праць [14; 15; 16] висвітлила вузлові етапи формування української довідкової біографічної справи; історію збирання та публікації біографічних матеріалів у енциклопедіях, словниках і довідниках; розвиток методичних прийомів їх систематизації та подання; значення досвіду попередників, який становить інтерес на сучасному етапі розвитку вітчизняних ресурсів біографічної інформації - як друкованих, так і електронних. Попиком у цілій низці статей розроблено проблеми світоглядних засад розвитку національних біографічних традицій різних народів, у т. ч. української, її питомих рис і відмінностей від зарубіжних [23], зовнішніх впливів на розвиток вітчизняної довідкової біографіки та джерельного значення для неї зарубіжних видань [25], місця української біографіки серед кола біографічних ресурсів країн словянського світу [22], відображення у вітчизняній словниковій біографіці поліетнічного розмаїття українського суспільства [20; 21], історичних і культурних звязків з народами зарубіжних країн [19; 24]. «Хроніці» притаманні риси енциклопедичного зводу інформації з часів Давньої Русі, панування в Україні Литовської і Польської держав, викладеної головним чином у формі окремих історико-біографічних нарисів, а почасти і стислих довідкових біографічних статей (особливо, коли йдеться про литовських і польських князів, королів, воєвод).