Становлення та розвиток політичних виборів в Україні - Автореферат

Становлення та розвиток політичних виборів в Україні виборчий законодавство демократичний державаДля реалізації мети й завдань дослідження використано системний аналіз, що дозволив виявити особливості політичних виборів як складової політичної системи й ролі державного управління в їх удосконаленні; за допомогою порівняльного методу здійснено пошук в історичному досвіді аналогів і детермінант сучасної виборчої системи в Україні, спостереження динаміки виборчого процесу; використаний структурно-функціональний метод дає змогу зрозуміти зміст і особливості технологій політичних виборів, спрогнозувати розвиток можливих виборчих ситуацій; математично-статистичний аналіз дозволяє уявити складну динаміку виборчих процесів у вигляді спрощених схем, виявити тенденції формульованості прогнозних варіантів. поняття «технологія» як механізм управління й організації суспільного життя по відношенню до політичних виборів витлумачено як: спеціально організовану область знань про способи й процедури оптимізації діяльності учасників виборчого процесу в умовах зростаючої взаємозалежності, підвищеного динамізму і оновлення суспільних процесів; спосіб здійснення діяльності на основі її раціонального розчленування на виборчі процедури і операції з їх подальшою координацією і синхронізацією та вибору оптимальних засобів, методів їх виконання; метод управління виборчим процесом, що забезпечує систему їх відтворення в певних параметрах - прозорість, неупередженість, рівність у правах усіх учасників, таємність голосування, періодичність тощо; Матеріали дослідження висвітлювались у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях «Вибори Президента України - 99: проблеми теорії і практики» (Київ, березень 2000 р.), «Розвиток демократії в Україні» (Київ, вересень 2000 р.), науково-практичній конференції Української Академії державного управління при Президентові України за міжнародною участю «Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні» (Київ, травень 2001 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях «Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні» (Київ, лютий 1998 р.), «Безпека української нації на порозі XXI сторіччя» (Київ, травень 1998 р.), щорічній науково-практичній конференції Львівського філіалу Української Академії державного управління при Президентові України (Львів, січень 2001 р.) і отримали позитивну оцінку. Теоретико-методологічною основою розробки й дослідження політичних виборів є наукові методи, зокрема системний підхід, сутність якого найбільш повно розкривається через низку методів, що в сукупності і єдності складають системний підхід: історичний, що відповідає на питання, як, яким чином виникли політичні вибори, які етапи пройшли у своєму розвитку; функціональний - вказує на те, які функції виконують політичні вибори; структурний - розкриває внутрішню організацію процесу політичних виборів, спосіб взаємодії його складових; комунікаційний - розкриває звязок інституту політичних виборів з іншими інститутами держави й громадянського суспільства як по горизонталі, так і по вертикалі; системно-управлінський - визначає зміст стратегічних і тактичних управлінських рішень на основі визначення й урахування зовнішніх і внутрішніх змін, що впливають на досягнення цілей та ефективність проведення політичних виборів. За масштабом в Україні можна розрізняти технологію: проведення референдуму загальнонаціонального значення; виборчої кампанії з виборів Президента України; виборчої кампанії з виборів до Верховної Ради України; проведення референдуму Автономної Республіки Крим; виборчої кампанії з виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим; виборчої кампанії з виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; виборчої кампанії з виборів сільських, селищних, міських голів; проведення місцевих референдумів.Така правова форма виборювання й оновлення влади на сучасному етапі є фундаментальним інститутом легітимації існуючої політичної системи й політичного режиму, виступає складовою соціальних технологій демократичного суспільства, що сприяє підвищенню ефективності державного управління й забезпеченню політичної безпеки держави. Виборчі технології як система засобів, методів і принципів оновлення й утримання політичної влади в демократичному суспільстві базується на механізмах взаємодії різних соціальних груп, соціальних інститутів громадянського суспільства відповідно до правових, політичних, матеріальних, духовних та ідеологічних засад, із метою забезпечення стабільності суспільно-політичного розвитку, формування нової політичної еліти, легітимації влади, реалізації волі більшості на управління суспільством.