Шляхи встановлення та еволюції українсько-арабських відносин. Місце арабського напряму політики України в системі її міжнародної діяльності, формування договірно-правових відносин. Позиція України щодо залучення до процесу близькосхідного врегулювання.
Аннотация к работе
Становлення та розвиток політичних і економічних відносин України з країнами арабського сходу (1990-ті рр.Як важливий аспект політичної та економічної стратегії, зовнішня політика України на Арабському Сході створює шляхи до міжцивілізаційного порозуміння. Багато в чому цими обставинами і визначається зацікавленість представників науки, політики й економіки до арабських країн Близького Сходу та Північної Африки. Узагальнено політика України стосовно країн Арабського Сходу була визначена в «Основних напрямках зовнішньої політики України», прийнятих як Постанова Верховної Ради України. Кінець періоду, що вивчається, припав на 2003 р., коли Україна визначилася з практичними кроками в іракському питанні, що означало досить істотні зміни політики України на Арабському Сході, коли відбулись кардинальні якісні зрушення у співпраці з цілою низкою арабських держав Перської затоки та Лівією. Географічні рамки дисертації включають арабські країни Перської затоки, Леванту й Північної Африки: Алжирська Народна Демократична Республіка, Арабська Республіка Єгипет, Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахирія, Держава Бахрейн, Держава Катар, Держава Кувейт, Ісламська Республіка Мавританія, Йорданське Хашимітське Королівство, Королівство Марокко, Королівство Саудівська Аравія, Ліванська Республіка, Обєднані Арабські Емірати, Палестина, Республіка Ірак, Республіка Судан, Сирійська Арабська Республіка, Султанат Оман, Туніська Республіка, Єменська Республіка.Про конкретну спрямованість зовнішньої політики своїх країн значно більше висловлювалися міністри закордонних справ України, Росії та арабських країн. У виступах, інтервю, заявах, як в Україні, так і за кордоном, і українські, і арабські міністри наголошували на позитивних моментах зовнішньої політики своїх країн, викладали основні положення зовнішньої тактики і стратегії. Більш розгорнуто, з акцентом на визначення перспектив політики України на Близькому Сході з урахуванням національних інтересів України, виходячи з її геополітичного та геостратегічного положення, розглядалася тема на міжнародній науковій конференції «Національні інтереси Росії, України і Білорусі в Африці та на Близькому Сході. Кримського «круглі столи»: «Україна - арабський світ: сфери взаємних інтересів» та «Україна - Ізраїль: сфери взаємних інтересів» на яких виступали українські дослідники Л. Ознакою нових підходів до проблеми, які позначилися з початку ХХІ ст., визнанням важливості арабського регіону в зовнішній політиці України стало проведення спеціалізованих конференцій «Україна і сучасний Схід: стан і перспективи співробітництва», «Україна - Арабський світ.