Етапи зародження, становлення й подальшої еволюції науково-організаційних засад бджільництва в Україні і у світі. Здобутки окремих установ та відомих учених у розвитку бджолярської сільськогосподарської науки. Системи і методи ведення бджільництва.
Аннотация к работе
Національна академія аграрних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРоботу виконано в Центрі історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Вергунов Віктор Анатолійович, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, директор З дисертацією можна ознайомитися у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Національної академії аграрних наук України (03680, м.З проголошенням державності України постала необхідність обєктивного дослідження, відтворення й осмислення еволюційного поступу вітчизняного природознавства та його складових. Детальний аналіз позитивного й негативного досвіду у цьому звязку значною мірою сприятиме створенню прогнозних проектів і стосовно подальшого розвитку аграрної науки в Україні. У пятірці найбільших виробників меду (Китай, Аргентина, США, Мексика), вона щороку забезпечує запилення 4 млн. га ентомофільних сільськогосподарських культур, виробляє значну кількість продукції бджільництва для потреб населення, харчової, медичної та інших галузей промисловості. Такий розвиток вітчизняного бджільництва було історично забезпечено сприятливими природно-кліматичними умовами країни, достатком медоносів у лісах, луках і степах, що сприяло одержанню високоякісного меду різних ботанічних сортів та інших цінних продуктів бджільництва. Прокоповича (1775-1850), який розділяв знання про бджільництво на чотири складових: природознавчі знання про бджіл; штучні прийоми у бджільництві; знання медоносних рослин, які є пасовищними угіддями для бджіл; використання в управлінні бджільництвом природознавчих і спеціальних знань.Видатні дослідники бджільничої науки того часу (Люблінецький Ю., Наумович І., Михалевич М., Андріяшев О., Шимановський В., Боровський М., Архипенко Є., Вітвицький М. та ін.) висвітлювали різноманітні питання щодо систем ведення бджільництва й еволюційний поступ галузі. Питання розселення бджіл, їх породного районування й загалом історію розвитку бджільництва вивчав О.С. Скориков. Відомості про штучне розведення бджіл зустрічаються в стародавніх джерелах лише у XIII-XIV ст., проте інші спогади свідчать, що бджільництво, уміння розводити бджіл були відомі й раніше. За способом виймання рамок: вулики з рамками, які виймаються вгору, - найбільш розповсюджені у світі; вулики з рамками, які виймаються ззаду (галицький вулик), зроблені таким чином, що рамки виймають лише після відкривання дверцят на задній стінці вулика; універсальні вулики - рамки із гніздового корпусу можна виймати не тільки зверху, а й збоку; висувні втулкові вулики - конструкція дає змогу висувати окремо гніздові й магазинні ящики назад і проводити роботу поза вуликом. За способом вентиляції: вулики з верхньою вентиляцією - прохід для бджіл розміщений безпосередньо над рамками; вулики із задньою вентиляцією - прохід для бджіл знаходиться в задній стінці корпусу або магазинної надставки; вулики з нижньою вентиляцією - прохід для бджіл розміщений по всьому дну вулика; вулики з передньою вентиляцією - прохід для бджіл знаходиться в передній стінці вулика.Відсутність узагальнюючої, комплексної розробки з даної проблеми потребувала опрацювання широкої джерельної бази, архівних документів, звітів науково-дослідних робіт установ та праць учених у галузі бджільництва, які містять цінну інформацію, необхідну для відтворення розвитку наукових поглядів. Вперше за результатами досліджень відповідно до найважливіших зрушень у розвитку аграрної науки розроблено періодизацію становлення й розвитку бджільництва в Україні, що налічує чотири етапи: І етап - примітивне (дике) бджільництво (від найдавніших часів до V ct.); Розквіт бджільництва розпочався у IX-X ст. й піднявшись на високий рівень світової слави бджільництво перетворилося у важливу самостійну, специфічну галузь національної економіки, тривав до початку XVIII ст. За роки функціонування установи проведено значний комплекс науково-дослідних робіт: вивчено умови, що впливають на виділення нектару медоносів, морфологічні особливості пилку, розкрито ключ для визначення походження меду та пилку; вперше в Україні виконано дослідження з питань цілеспрямованого запилення садово-ягідних культур, червоної конюшини, еспарцету, гречки, соняшника; вивчено вплив добрив на нектаропродуктивність медоносів і розроблено комплекс агротехнічних заходів з метою підвищення нектаропродуктивності гречки, конюшини, буркуну, гірчиці білої, фацелії; розроблено і впроваджено у виробництво схеми квітково-нектарного конвеєра для основних природно-економічних зон України; раціональні прийоми поліпшення кормової бази бджіл в зонах країни; проведено дослідження ефективності запилення люцерни деякими породами бджіл, вплив поливу на нектаропродуктивність та урожайність ентомофільних культур.