Характеристика актуальних питань становлення та розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні та їх правове забезпечення. Заходи кримінального реагування на дитячу злочинність. Основний принцип правосуддя – невідворотність покарання.
Аннотация к работе
Становлення та перспективи розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні кандидат педагогічних наук, доцентІз метою належного виконання Україною взятих на себе міжнародних зобовязань у частині забезпечення дітям особливого піклування та допомоги з боку держави, реалізації положень Конституції України щодо визнання людини, її життя та здоровя, честі й гідності найвищою соціальною цінністю, забезпечення кожній людині права на вільний розвиток своєї особистості, а також із огляду на рівень дитячої злочинності необхідним є розроблення державної політики у сфері захисту прав дітей, які потрапили в конфлікт із законом. Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011 схвалено Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні [1]. кримінальний юстиція дитячий злочинність Реалізація цих напрямів має посилити відповідальність сімї, суспільства та держави за процес виховання і становлення дітей, зменшити рівень дитячої злочинності, забезпечити додержання прав і свобод дітей, які потрапили в конфлікт із законом, шляхом підвищення рівня їх правового та соціального захисту. 1 Концепції зазначено, що низький рівень організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими не забезпечує умов для ефективної індивідуальної корекції їхньої поведінки, створення умов для виправлення й ресоціалізації засуджених, що призводить до непоодиноких випадків суїцидів в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, непідготовленості до життя після звільнення з установ виконання покарань і, як наслідок, до значної кількості випадків пенітенціарного рецидиву. 3 “Шляхи і способи розвязання проблеми” вказано, що підвищення рівня організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими передбачено досягти шляхом: розроблення й упровадження науково обґрунтованих методик та програм психолого-педагогічного вивчення особистості засудженого й засобів корекції його поведінки, а також спеціалізованих методик та рекомендацій щодо форм і методів впливу на засуджених за допомогою програм диференційованого виховного впливу; організації обовязкової соціально-педагогічної підтримки й соціально-психологічного супроводження засуджених і осіб, узятих під варту; удосконалення системи стимулювання засуджених до законослухняної поведінки та ресоціалізації шляхом запровадження поетапної зміни умов їх тримання, налагодження дієвої взаємодії органів та установ виконання покарань із субєктами соціального патронажу осіб, звільнених із місць позбавлення волі.