Проблем підготовки партійно-радянських кадрів та функціональне значення терміну і явища "номенклатура". Кількісний склад управлінців вищої та середньої ланки освітніх установ, функції секретарів і наркомів, умови персональних призначень високопосадовців.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукДисертаційна робота є системним науково-історичним дослідженням особливостей становлення та функціонування номенклатури радянської системи освіти в УРСР, яка зосереджувалася в центральному апараті Наркомосу та у відділах народної освіти місцевих органів державної влади. Комплексний підхід дав змогу проаналізувати номенклатуру з погляду формування державних підрозділів, тобто переліку функціональних посад, а з іншого боку, висвітлити повсякденну суспільно-політичну діяльність високопосадовців-наркомів, їхніх заступників, секретарів, радників оперативно-виконавчого персоналу. Досліджено історіографію та проаналізовано джерела, простежено формування кадрового корпусу управлінських підрозділів Наркомосу, службові обовязки наркомівських секретарів, діяльність інспекторсько-керівних кадрів відділів освіти районного та обласного рівня, визначено соціальне походження, політичне минуле і національний склад номенклатури всіх управлінських структур, висвітлено реформаторський курс Гринька, громадянсько-політичну позицію Шумського, виокремлено національно-культурні пріоритети номенклатурної діяльності Скрипника, роль і місце його найближчих радників та заступників, розкрито внесок кожного наркома освіти в розбудову української освітньої системи, обґрунтовано деструктивні наслідки її уніфікації упродовж другої половини 30-х рр., коли Наркомос УРСР очолював Затонський. радянський освітній партійний наркомХХ - початку ХХІ ст. торкнулася організаційної структури та функцій органів державної влади, визначення ролі та місця її номенклатури, а з іншого боку, актуалізувала вивчення власного історичного досвіду розбудови та функціонування системи державної влади, її відносин із суспільством. Дослідження становлення та функціонування управлінських структур державної і політичної системи влади в УРСР, ролі та місця відповідної категорії номенклатури має науково-пізнавальне і прикладне значення для виявлення специфіки взаємин держави та суспільства. Історики та політологи висвітлювали функціонування саме номенклатури партійно-державних органів влади, тобто керівного складу ВКП(б) - КП(б)У та урядових структур. Початкова межа стосується 1920 р., коли виникла виконавча вертикаль на чолі з Наркомосом УСРР і фактично завершилася реорганізація попередньої структурної схеми управління освітою, а завершальна припадає на роки масового політичного терору 1937 - 1938 рр., унаслідок якого було фізично знищено рештки партійно-радянської номенклатури, яка вирізнялася організаційним і багаторічним досвідом роботи. Ураховуючи мету, обєкт і предмет дисертаційного дослідження, визначено такі наукові завдання: - виявити теоретично-методологічні основи радянської та концептуальні засади сучасної історіографії проблем підготовки партійно-радянських кадрів, розкрити конкретне історичне та функціональне значення самого терміну і явища „номенклатура”;Протягом 60 - 80-х рр. історики визначали систему освіти та її номенклатуру відокремлено, не торкаючись соціально-політичних характеристик, функцій, ролі й місця в суспільному житті. Вони висвітлюють організаційно-політичні принципи формування та функціонування КП(б)У, особливості підготовки кадрів, не торкаючись управлінців системи освіти. У 1920 - 1922 рр. в Україні відбувалося формування самодіяльної української системи освіти, яка відрізнялася від російської галузевою схемою та структурою, мала власну управлінську вертикаль. Кодекс законів про освіту (1922 р.) та конституційно-республіканський статус Наркомосу, а також відповідна адміністративно-політична позиція української номенклатурної еліти 20-х рр. визначали певну самобутність системи освіти в УСРР. У третьому розділі „Суспільно-політичні пріоритети повсякденної управлінської діяльності радянської номенклатури 1920 - 1928 рр.” структурно виокремлено соціальне походження, партійну належність, національний склад службовців освітніх установ, роль і місце номенклатури вищої ланки у формуванні української системи освіти, політичну позицію окремих наркомів, їхні погляди щодо розбудови внутрішньопартійної демократії та загалом українського суспільства, його культури та освіти.Номенклатура є функціональним і системним явищем, яке не можна ототожнювати з персоналіями, тому що його складовими були структурні підрозділи державних установ, їх функції, організаційні форми, а також особовий склад - персоналії; встановлено залежність загальної кількості номенклатури освітніх установ та її особового складу від структурних підрозділів Наркомосу та адміністративно-територіального поділу УСРР, від організаційної схеми системи освіти, її постійної модернізації та уніфікації.