Історична рефлексія та верифікація Геродота, їх особливості та значення в історії. "Прагматична" історія Фукідіда. Універсально-історична концепція Полібія, етапи та обставини її формування. Історіософська концепція Сими Цяня, сутність та особливості.
Аннотация к работе
Реферат Становлення історіософської парадигми в Стародавньому світі Вступ Суспільство, як і будь-яка інша цілісна система, для свого нормального функціонування потребує безперервного потоку інформації. З того моменту, як суспільство стало на ґрунт цивілізації, у його пам’ят і поряд із «поточною» інформацією повинна зберігатись також інформація довготривала, яка стосується ґенези сущого, історична. Таким чином, було б помилкою зводити історичну свідомість до «історичної пам’яті», оскільки це означало б ототожнити її з^ досвідом минулого, позбавивши його вимірів теперішнього і майбутнього. Як вже зазначалось, співвіднесення у суспільній свідомості всіх трьох модальностей часу та поява потреби розрізняти історичні часи і ареали, зіставляти відповідні до них стани суспільства (реальні та ідеальні) є свідченням появи історичної свідомості в широкому, загальнокультурному сенсі цього слова. «Історія» Геродота - важлива віха не тільки в історії античної історичної свідомості, але й в історії античної культури в цілому. Хоча тема «Історії» Геродота за суттю своєю військово-політична, однак Геродот нагромадив в ній безліч різноманітних свідчень з історичної географії, археології, етнографії, історії мореплавства і торгівлі, історії релігії і міфології. Однак якщо їм був потрібний зразок достовірності, то вони називали ім’я Фукідіда.