Аналіз Берлінського трактату 1878 року, який закріпив за Сербією статус незалежної держави. Перспективи сербського народу з побудови власної державності. Стратегічний напрямок розвитку Сербського князівства та фактори, що впливали на цей процес.
Аннотация к работе
Становлення сербської державності після Берлінського конгресу 1878 р.Результатом його роботи став підписаний країнами-учасницями Берлінський трактат, який надав можливість народам Балканського півострова отримати омріяну незалежність. Оцінка Берлінського трактату 1878 року та його вплив на формування державності народів Балканського півострова стали обєктом багатьох досліджень учених: В. Виноградов зазначав, що у Сербії Берлінський трактат сприйняли без захоплення й заговорили про «національну катастрофу» та руйнування мрії про перетворення князівства в балканський П’ ємонт. Нарочницький вважав, що після Берлінського конгресу в Сербії посилився австрійський економічний та політичний вплив, а підписаний документ заклав протиріччя між новими національними державами на Балканах через кордони, території зі змішаним населенням, вихід до моря тощо [3]. Мета статті - аналіз статей Берлінського трактату 1878 р., які стосувалися долі Сербії, та визначення стратегічного напрямку розвитку її державності й факторів, що впливали на цей процес.Таким чином, міжнародний статус Сербії останньої чверті ХІХ ст. визначався Берлінським трактатом 1878 року. Сербська держава здобула очікувану незалежність від Османської імперії та стала самостійно проводити свою політику як субєкт міжнародного права. Однак територія, отримана Сербією, не задовольнила ні владу, ні народ, які сподівалися на зібрання всіх етнічних земель у межах однієї держави. Додаткові торгові угоди з Австро-Угорщиною поставили під загрозу збереження суверенітету Сербії й сприяли встановленню економічної залежності від іншої держави.