Вивчення витоків сучасних філософських уявлень щодо поняття системи у філософських теоріях І. Канта та Ф. Шеллінга. Німецька класична філософія, як джерело усієї сучасної філософської думки. Пояснення трансцендентальної (абсолютної) необхідності системи.
Аннотация к работе
Становлення поняття системи в німецькій класичній філософіїЯкщо про попередні масштабні філософські проекти можна говорити як про системи саме під впливом ретроспективного їх переосмислення як систем з позицій історії філософії, то кожен з представників німецької класичної філософії намагався розробити свою філософію саме як систему. У даній статті ми не ставимо за мету розглянути самі філософські системи представників німецької класичної філософії, але вважаємо за необхідне зясувати ключові характеристики поняття системи, надані І.Кантом та Ф.Шеллінгом. Отже, безсумнівно, що у випадку Платона і Аристотеля спостерігаємо більше бажання їхніх апологетів побачити систему, ніж реального задуму у самих Платона і Аристотеля створювати системи. Навіть ієрархія буття і ієрархія знання як її відображення не являють собою системи, а швидше фіксують у конкретній формі (формі системи) втілення принципу системності, який ілюструється прикладами різнорівневих феноменів, які утворюють, однак, цілісність творіння. «Під управлінням розуму наші знання взагалі мають утворювати не уривки, а систему, адже лише в системі вони можуть підтримувати суттєві цілі розуму і сприяти їм.