Теоретичні засади політичної свідомості молоді. Виявлення типів політичної свідомості, їхнього соціального поширення та детермінант. Актуалізація рефлексивних механізмів як спосіб розвитку особистісно-ціннісного ставлення до соціально-політичної сфери.
Аннотация к работе
Інститут психології імені Г.С. ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ В УМОВАХ СУСПІЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІРобота виконана на кафедрі соціальної психології Національного університету імені Тараса Шевченка Корнєв Микола Ничипорович, Національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрою соціальної психології Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедрою соціальної психології кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, Панок Віталій Григорович, Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи АПН України і Міністерства освіти та науки України, директор Захист відбудеться “26” травня 2004 року об 11.00 годинні на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології імені Г.С.Інтерес до проявів, сутнісних витоків і визначальних детермінант політичної свідомості обумовлюється як логікою розвитку соціально-психологічного знання, так і сучасною соціально-політичною та культурною ситуацією. Політика перетворилася з втаємниченої сфери діяльності, доступної для обраних, на діяльність масову, майже щоденну. Водночас, розширення “політичної участі” - охоплення політикою все ширших верств населення, політизація економіки, мистецтва, релігії, освіти тощо - ставить питання не тільки про ступінь визначеності політики “людським фактором”, а й про зворотний вплив - особистісні перетворення людини в процесі політичної діяльності. Становлення політичної свідомості молоді розкривалось як у працях, присвячених політичній соціалізації загалом (Г.М. Здійснені у ній психологічні спостереження висловлюються саме стосовно умов політичного співжиття: політика була тією сферою діяльності, яка стимулювала рефлексію сувязних їй чинників, детермінант, здатних змінити політичний перебіг, уможливлюючи саму політику як інституційне становлення і як індивідуальну діяльність, що ґрунтується на інтеріоризованих суспільних інтересах.Саме виходячи з таких засновків, політична свідомість розглядалася не як виняткове явище, повязане із довільною зацікавленість особи, а як необхідна змістова складова свідомості як такої. Важливими складниками предмета політичної психології є ідеологія, оцінковість, політична поведінка тощо, які виступають не структурними компонентами політичної свідомості як загального явища, а способами її існування. Ці способи не мають самостійного, самодостатнього проявлення і перебувають у посутньому звязку з іншими змістовими конструктами політичної свідомості. Присутні у соціальній дійсності умови суспільно-політичної, економічної та ціннісно-культурної нестабільності проявляються як чинники поляризації політичної свідомості - виникнення суперечливих суджень, що поділяються як соціальними групами, так і окремими особами. Завваження такого розподілу за спеціальностями давало змогу зясувати, в якій мірі обізнаність з соціально-політичними й етнокультурними питаннями (знання української мови, історії, народних звичаїв тощо) зумовлює становлення політичної свідомості молоді; й у якій мірі політична свідомість залежить від розвитку рефлексивних умінь.До питання становлення політичної психології // Психологія. Збірник наукових праць. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Політична свідомість як визначальне поняття психологічного пізнання політики // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ