Визначення складу ойконімів Харківщини в період їхнього становлення. Розгляд явища омонімії й антонімії на матеріалі топооснов Харківщини у зв’язку з аналізом ойконімів. Розробка словотвірної класифікації назв, утворених від основ різних тематичних груп.
Аннотация к работе
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА Становлення ойконімії Слобожанщини (на матеріалі Харківщини)Роботу виконано на кафедрі української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України Захист відбудеться “19” вересня 2008р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К23.053.03 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, 25006, м.Кіровоград, вул.Шевченка, 1. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, 25006, м.Кіровоград, вул. Прокоментовано звязки номінації поселень регіону з твірними основами онімів, окреслено мотиваційні відношення між денотатом та ойконімом на момент назвотворення, визначено вплив екстралінгвальних факторів на процес становлення ойконімії Харківщини. Дисертаційне дослідження супроводжується словником ойконімів області, де подано історико-етимологічні відомості про назви поселень та окреслено спосіб творення онімів.Ойконіми як мовні одиниці несуть важливу інформацію про особливості виникнення населених пунктів, про їхніх мешканців, про природні й географічні умови місцевості, на території якої ці поселення засновані, про специфіку культурних і політичних звязків між сусідніми (найчастіше) і несусідніми етносами та державами, а значить, є важливими памятками для історії, географії, етнографії, археології та інших немовознавчих наук. Питання топоніміки України привертали до себе увагу багатьох науковців, насамперед мовознавців, оскільки на власну назву географічного обєкта поширюються ті самі мовно-структурні тенденції, що й на апелятиви, а тому на її основі твориться значна кількість похідних, з-поміж яких не тільки топоніми. З-поміж праць, присвячених проблемам, які повязані з ойконімікою, є чимало досліджень, що стосуються теоретичного аспекту питання, а також роботи, у яких описуються результати вивчення регіональної ойконімії. Дослідження, які розкривають особливості ойконімії Харківщини, охоплюють дуже вузьке коло назв і не дають чіткої картини ні про характер номінації, ні про специфіку словотвору харківських населених пунктів. Тема дисертації відповідає комплексній науковій темі кафедри української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Актуальні проблеми лексики і граматики української мови” (0204V000690), програмі ономастичних досліджень відділу ономастики й термінології Інституту української мови НАН України, завданням Словянської ономастичної комісії щодо створення ономастичних атласів.У Вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність, новизну та методи дослідження, окреслено обєкт, предмет вивчення, мету, конкретні завдання, вказано на теоретичне значення й практичну цінність виконаного дослідження, структуру праці, наведено відомості про апробацію результатів наукового доробку. Він має теоретичний характер і складається з трьох підрозділів: “Теоретичні підходи до визначення мотиваційної бази ойконімів Харківщини”, “Вплив діалектів на формування Харківської ойконімної системи”, “Умови й напрямки номінації поселень Харківщини”. Позначали вони найчастіше невеликі міста, села та селища. Тому й поширеними на території Харківщини XVIII-XXI ст. є назви Польове, Перелісок, Річки, Ставище, Степи, Зачерствий та ін., а ойконімів, в основу яких лягли б назви лісових масивів, взагалі немає. В аналізованій групі ойконімів можна виділити дві підгрупи - назви, утворені від імені власника поселення, і назви, в основі яких прізвище власника поселення: Гаврилівка, Лизогубівка.Зі словотвірного погляду в ойконімії Харківщини виявлено дві великі групи онімів: 1)назви, структурно оформлені на доойконімному рівні (первинні ойконіми); До їх складу входять назви, мотивовані субстантивованими прикметниками із непохідними основами: Красний, Високий, Ситне, Добре, Коротке. Назви цієї групи утворюються шляхом поєднання кількох (двох і більше) основ у цілісну лексичну одиницю. 367 назв, 21,1%); загалом таких 1013 ойконімів, що становить 23,31% від загальної кількості проаналізованих назв; Окрім простих, виокремлено складні й складені назви (17 назв XVIIICT., 2,38%; 31 назва ХІХСТ., 6,57%; 121 назва ХХСТ., 6,08%; 127 назв ХХІСТ., 6,21% - складні оніми; 62 назви XVIIICT.