Становлення нової української літератури в аспекті національної ментальності та біографізму (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко) - Автореферат
Розвиток нової української літератури у зв’язках з етнопсихологічними та біографічними чинниками. Висвітлення провідних культурно-естетичних тенденцій, специфіки ментальної сфери, шляхів національного самопізнання й самоусвідомлення інтелігента.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В АСПЕКТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ ТА БІОГРАФІЗМУРоботу виконано на кафедрі історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н. Офіційні опоненти: Денисюк Іван Овксентійович, доктор філологічних наук, професор, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка; Мейзерська Тетяна Северинівна, доктор філологічних наук, професор, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Захист відбудеться "22" червня 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.13 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: М.Звязок, що склався між письменством та націєтворчими процесами, зумовлює правомірність залучення до літературознавчого дослідження міждисциплінарного досвіду передусім зі сфери етнопсихології. Сьогодні дослідження ключових історико-літературних етапів в аспекті національної ментальності належить до найбільш актуальних напрямків, оскільки не лише сприяє всебічному висвітленню літературної історії та усвідомленню національної ваги художнього слова, а ще й стимулює внутрішньо-культурний діалог, спрямований на глибше пізнання національних первнів словесного мистецтва. Період становлення нового українського письменства є під цим оглядом одним із тих ключових етапів, наукове освітлення яких може дати відповіді на складні питання не лише літературознавчого, а й ширше - загальногуманітарного й націєтворчого характеру. При цьому вчені звертають увагу як на необхідність подолання "наївного", спрощеного біографічного підходу, за яким література безпосередньо виводиться з біографії, так і іншої крайньої точки зору, що передбачає жорстку "стилізацію" письменницького життєпису. Мета дисертаційної роботи полягає в розкритті особливостей становлення нової української літератури в аспекті національної ментальності та біографізму.У першому розділі - "Становлення нової української літератури: історія вивчення проблеми та теоретико-методологічні засади дослідження" - розглянуто і проаналізовано основні точки зору на формування нового українського письменства, розкрито й обґрунтовано теоретичні підходи, використані в роботі. У підрозділі 1.1 - "Початковий етап нового українського письменства в науково-критичному осмисленні" - проведено аналіз праць, які торкаються проблеми становлення нової української літератури. Відтак література "переходу" відчутно гуманізується, демонструючи тяжіння до відвертої розмови з читачем або до добродушно-іронічних, подекуди навіть грубуватих, однак щирих ігрових форм спілкування, в яких найвиразніше виявляється національна специфіка українського сентименталізму. Підрозділ 2.1 - "Сентименталістські тенденції в українському літературному й національно-культурному русі кінця XVIII - перших десятиліть ХІХ ст." - присвячено вивченню захисних механізмів у протистоянні між українською культурою та російським імперським центром. У підрозділі 2.2 - "Культурно-естетичні особливості формування українського інтелігента перших десятиліть ХІХ ст. в контексті загальної літературної динаміки" - відзначено, що одночасно зі змінами, які відбувалися в українському суспільстві кінця XVIII - початку ХІХ ст., змінювались пріоритети, повязані з характером основного продуцента й споживача українського літературного продукту.Той самий шлях проходить і український читач - шлях усвідомлення національної ваги художнього слова: відстань між автором і читачем на початковому етапі нового письменства зовсім незначна, між ними встановлюється тісна і в багатьох випадках плідна взаємодія. Котляревським якраз і слід підкреслити особливу роль читацької сторони: читач відчутно впливає на формування певних рис особистості українського письменника, визначаючи не лише своєрідність його творчої практики, але в деяких випадках навіть зумовлює специфіку його соціального позиціонування. Котляревського постає в цьому контексті як питомо український, тісно повязаний із конкретними обставинами українського життя й побуту. Робота над "Енеїдою" розпочалася для автора не лише з потреби заповнити свій вільний час, але й щоб збагатити дозвілля дружнього кола однодумців, "Пісня на Новий 1805 год..." зявилась як подарунок на свято шанованій впливовій особі, драматичні твори постали як полемічна відповідь російському драматургові, а ще більш імовірно, з конкретної потреби розширення репертуару Полтавського театру - немов доповнення до директорських обовязків, кантата на честь імператора Олександра І писалась вочевидь на замовлення місцевого дворянства під певну нагоду, а "Ода Сафо", можливо, теж задумувалась як подарунок або