Дослідження явища соціального діалогу як засобу вирішення конфліктних ситуацій. Формулювання умов розвитку та напрямків подальшої інституціоналізації соціального діалогу широкого формату. Вивчення шляхів його оптимізації як організаційної системи.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗРобота виконана у Харківському національному університеті імені Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Андрющенко Аліса Іллівна, Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться 19 вересня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.06 в Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Справа в тому, що під її впливом звужується соціальна база одного з головних субєктів системи соціального діалогу, а саме профспілок, основною функцією яких є захист трудових прав найманих працівників. За таких умов стара модель соціального діалогу вузького формату, тобто система, що була спрямована на регулювання лише соціально-трудових відносин, виявилася обмеженою, не досить ефективною. Дослідницька проблема полягає у наявності протиріччя між потребами суспільства у функціонуванні системи соціального діалогу широкого формату і відсутністю теоретико-методологічних, методичних та практичних наробок досягнення означеної мети. Аналізу становлення та розвитку системи соціального діалогу в Україні присвячені лише поодинокі публікації, відсутні роботи теоретико-методологічного, методичного та практичного характеру, які б комплексно, системно вивчали цю складну проблему. Дослідженням актуальних соціально-економічних проблем постсоціалістичного періоду, вивченням як позитивних, так і негативних наслідків трансформаційних змін у пострадянському просторі займаються представники різних суспільних наук - соціологи, економісти, філософи, політологи, психологи.В першому розділі «Теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу проблеми» аналізується розвиток концепції соціального діалогу в межах різних соціальних дисциплін, уточнюється сутність соціального діалогу, його функції, місце і роль в процесі регулювання трудових і соціальних відносин. Дисертант проаналізував виникнення ідеї соціального діалогу у протосоціологічний період, зробив огляд наукових джерел від епохи стародавньої Греції до наших часів. Розглянуті теоретико-методологічні підходи дають можливість визначити соціальний діалог як механізм, що забезпечує соціальну рівновагу з метою збереження соціуму шляхом зниження крайніх проявів соціальної нерівності. Існуючі моделі соціального діалогу можна класифікувати за різними ознаками: за механізмом правового регулювання договірного процесу; за роллю і місцем владних структур, органів державного управління в системі соціального діалогу; за рівнем участі працівників в управлінні підприємством або організацією; за характером взаємодії профспілок з інститутами державної влади, місцевого самоврядування; за специфікою взаємодії профспілок і обєднань роботодавців, бізнес-структур; за типом державного устрою (соціал-демократичний, консервативний, ліберальний та ін.), який впливає на функціонування системи соціального діалогу. Зі стислого огляду питань, повязаних з теперішнім станом соціального діалогу в ЄС, дисертант робить наступні висновки: соціальний діалог є багатовимірним, відпрацьованим механізмом розробки і контролю за реалізацією соціальної політики та економічної стратегії країн-членів ЄС; він має інтегральний характер, охоплює широке коло проблемних питань щодо регулювання колективно-трудових відносин; для ефективного проведення соціального діалогу необхідний певний рівень організаційної структурованості сторін (організацій роботодавців та працівників) та певний рівень усталеності діалогової взаємодії між ними; для досягнення такого стану необхідно постійно обмінюватись інформацією, бути відкритим до спілкування та відмовитись від будь-яких ідеологічних або політичних упереджень.Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: Дослідження розвитку концепції соціального діалогу в науковій літературі, теоретико-методологічний аналіз проблеми дозволив уточнити соціологічну концепцію соціального діалогу як взаємодії соціальних субєктів, що дозволяє дати пояснення явищу соціального діалогу як засобу вирішення конфліктних ситуацій, дає можливість розвязання суперечностей шляхом узгодження інтересів сторін. Діалог як соціальна взаємодія представників різних соціальних груп, що займають нерівні статусні позиції передбачає наявність певних принципів, правил їх спілкування, взаємного обміну інформацією, результатами своєї діяльності.