Еволюція технологічного компоненту моделей економічного розвитку Китаю у ХХ – ХХІ столітті. Взаємозв’язок технологічного і ринкового компоненту моделі трансформації китайської економіки. Важливість створення глобальних публічних благ, безпеки суспільства.
Аннотация к работе
СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОДОСТАТНОСТІ КИТАЮ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ Досліджено еволюцію технологічного компоненту моделей економічного розвитку Китаю у другій половині ХХ - початку ХХІ ст.Економічна свідомість суспільства повинна доповнитися планетарним рівнем та важливістю створення глобальних публічних благ, забезпечення глобальної безпеки, захисту глобальної власності. Оновлення економічного мислення, а саме, перехід від традиційного мислення до глобального, дасть змогу реалізувати ефективну економічну політику на глобальному етапі економічного розвитку світу. китай економіка технологічний публічний Концепція національної самодостатності як система поглядів, що виражає діалектичний підхід до розвитку національних економік в умовах глобальної інтеграції, лише тільки формується. Між тим, вже сьогодні вона становить обєктивно існуючий напрямок глобального мислення, визначаючий конкретний спосіб розуміння та бачення, який формулює ідеї, погляди та принципи сучасних економічних процесів і явищ. В основі концепції лежить поняття «самодостатності», яке автор визначає як спроможність країни забезпечити сталість обраної траєкторії розвитку на основі оптимального залучення внутрішніх та зовнішніх ресурсів та механізмів розвитку.Організаційна та техніко-економічна структура національної системи наукових досліджень та інновацій була створена за моделлю Радянського Союзу, який передав Китаю не лише самі технології, але й допоміг розвинути інститути, які б стимулювали користування цими технологіями в умовах командної системи та стратегії«великого стрибку». Цей період являє унікальний у світовій історії досвід міжнародного співробітництва, коли відбувається узгоджений планомірний обмін технологіями між країнами. Припинення співпраці між Китаєм та Радянським Союзом на початку 60-х років ХХ ст. призвело до втрати важливого джерела надходжень інноваційних технологій до країни, а інших альтернативних партнерів та достатнього доступу до ринку технологій на той час у Китаю не було. Базуючись на невдачах цього періоду, сьогодні Китай прагне звести імпорт технологій до передачі права на користування технологіями й практично відмовився від імпорту майна, в якому ці технології втілені. Китай розпочинає активний пошук партнерів серед транснаціональних компаній, які б бажали отримати доступ на ринок Китаю в обмін на технології.В результаті дослідження технологічного шляху Китаю до забезпечення власної національної самодостатності, перш за все, слід відзначити, властиве країні велике прагнення щодо досягнення високого конкурентного статусу у світовій економіці та економічної самодостатності. Переконавшись на власному досвіді, що лише синергія взаємодії екзогенних та ендогенних чинників розвитку може забезпечити оптимальність шляху вирішення задач, уряд Китаю повинен знайти нові механізми конкурентоспроможного економічного розвитку.